Ukraine English Russia Poland
Трансформація сучасної родиниЦерковний шлюб з невіруючою людиноюПозашлюбні дітиХристиянське вдівствоЦелібат (безшлюбність)

ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО

Целібат (безшлюбність)


Гадаю, що целібат збіднює людину, замикає її від любові. Припускаю, що принаймні дехто з тих, хто живе в целібаті, думають інакше. Спробуйте викласти якусь апологію целібату. Це мене страшенно цікавить.



Замість апології наведу кілька фактів. По-перше, для мене є безперечним фактом те, що серед спеціалістів тих професій, які зобов’язують до особливої самовідданості заради інших людей, процент неодружених людей набагато вищий середнього. Гадаю, не випадково незаміжніх більше серед медсестер, ніж, наприклад, серед тих, хто працює в торгівлі. Професія медсестри по своїй суті – це присвячення себе іншим, тому відносно часто така жінка настільки віддана своїм хворим, що ніби забуває про подружжя. Чи Ви б наважилися сказати, що такий целібат замикається від любові?

Рішення жити в целібаті схоже на рішення мати сім’ю: воно має плинути з любові. Скажуть, що не завжди так буває – адже перша любов до Бога і потреба цілковитої самовідданості в служінні людям у священика чи медсестри з часом минає. Але ж і сім’ї загрожує подібна небезпека. На жаль, і в цьому випадку целібат і сім’я мають багато спільного: і те і те може бути вдалим чи невдалим.

По-друге, я прихильник соціологічного функціоналізму. Якщо я бачу, що багато людей досконало реалізують себе в целібаті, то роблю висновок, що целібат може бути формою вираження любові. Ба більше, суспільство має потребу в таких неодружених так само, як воно потребує добрих родин.

Першим природним середовищем людини є, звісно, сім’я, тому подружнє життя – це духовне покликання в повному значенні цього слова. Проте в будь-якому суспільстві не бракує людей, яких треба оточити спеціальною опікою. Йдеться не тільки про хворих. Особливої турботи потребують неповносправні, ті, кому загрожує деморалізація, сироти, самотні люди похилого віку; в кожному суспільстві потрібні люди, які б самовіддано служили іншим і в яких загострене відчуття правди і справедливості.

Безперечно, тисячі жонатих чоловіків і заміжніх жінок знайшли тут своє покликання і виконують його самовіддано й вірно. Вони цим підтверджують засаду, що справжня сімейна і подружня любов має променіти назовні. Часом їм важко узгодити таку діяльність із сімейними обов’язками. Тому не можна применшувати значення жодного з цих фактів. Однак, гадаю, тут діють певні психічні, суспільні й духовні механізми, внаслідок чого саме в тих сферах, де потрібна особлива самовідданість, ми зустрічаємо велику кількість неодружених. Мабуть, є суспільна потреба в таких людях, для яких єдиною сім’єю буде або дитячий будинок, або виправно-трудова колонія, або потерпілі від несправедливості.

По-третє, скориставшись із того, що Ви запитуєте не про целібат священиків, а про целібат взагалі, хотів би сказати про людей, які живуть у вимушеному целібаті. Йдеться про одинаків, котрі з різних причин не мають сім’ї, хоч і не цуралися її. Одинак – це не обов’язково старий парубок чи стара діва. Одинаками стають лише тоді, коли живуть тільки для себе, бо не відкрили свого особливого покликання до любові. Напевно, важко конструктивно погодитися зі своїм целібатом, якщо це не результат нашого вибору, а збіг зовнішніх обставин. Проте від того, чи ми знайдемо своє місце там, де будемо потрібні іншим, де робитимемо добро, залежить, як складеться наше життя.

До речі, я не думаю, щоб Ви абсолютизували своє твердження про целібат як перешкоду для любові. Бо це було б надто жорстоко щодо осіб, які не вибирали целібату, а просто з різних причин не змогли створити сім’ю. Бо коли кажуть, що целібат замикається від любові, то це означає, що целібат приречений на нереалізованість. Те, що в самотньому житті може плодитися егоїзм і дивакуватість, на щастя, не заперечує іншого: що десятки тисяч неодружених людей піднеслися на вершини самовідданості й пожертви або "принаймні" прожили гідне життя.




Я. САЛІЙ, Дражливі питання про…, перекл. Н. Попач, Кайрос, Київ 2005, с. 120-123.



На початок

  Роздрукувати