Для деяких подружній пар період пристрасного сексу у пік їхньої привабливості, коли вони живуть лише для себе, може бути дуже коротким. Оскільки вони займаються сексом, то можна здогадатися, що рано чи пізно у них з’явиться дитина. Тоді в коханців починається новий період у житті. Чи змінюється їхнє уявлення про секс?
Так, змінюється, особливо у жінок...
Тоді чоловік може стати менш привабливим для дружини, бо вона зосереджується не на чоловікові, а на дитині. Жінка також стає менш привабливою.
...бо після вагітності в неї з’явилися якісь проблеми, бо вона погладшала, бо вже не почувається настільки гарною, бо з’явилися варикозні вени, бо змінилися груди...
Можуть з’явитися різні фізичні та психічні зміни, які ускладнюють сексуальні стосунки. Тож у подружжя починається новий період?
Так, новий, але не останній новий період у їхньому подружжі. Їхні стосунки постійно змінюватимуться.
Уявімо, що дружина на шостому місяці вагітності, і в неї доволі великий животик. Чоловік, звичайно ж, дуже прагне сексуальних стосунків, бо це лише початок їхнього подружжя. Натомість дружина, як це зазвичай буває, стримує запал пристрасного коханця...
Цей новий етап у подружньому житті вимагає заново проаналізувати подружні стосунки. Тепер партнери – це не лише чоловік та дружина, а й тато і мама для дитини, їхньої спільної дитини. Між ними трапилося щось дуже важливе, і в цей момент не можна зосереджуватися лише на тому, що в їхньому сексуальному житті з’явилися ті чи інші труднощі. Якщо хтось уявляє собі, що сексуальне життя повинне постійно виглядати так само, як тоді, коли у подружжя ще не було дітей, то в цей період може пережити глибокий жаль, що вже все закінчилося, а далі все буде зовсім по-іншому. Натомість, може виявитися, що ці нові стосунки можуть збагатити і чоловіка, і дружину. Близькість, інтимність, єдність мають багато вимірів. Їх не можна визначити лише з допомогою пристрасті та кількості статевих актів. Зазвичай, чоловік має більші проблеми з тим, щоб упоратися із цими змінами. Він повинен навчитися нової відповідальності за дружину.
Зазвичай, чоловік має більші проблеми з тим,
щоб упоратися із цими змінами.
Він повинен навчитися
нової відповідальності за дружину
Ці нові клопоти та самопожертва йому дуже потрібні, щоб повніше почуватися чоловіком. Справжній чоловік – це той, хто дбає про дружину, оберігає її тоді, коли вона зосереджена на всіх тих справах, які пов’язані з їхньою дитиною. Справжній чоловік вміє відповідально чекати відновлення сексуальних стосунків.
Парадоксально, коли кохання приносить плід, саме тоді починається криза в подружжі. Жінка, як їй підказує материнський інстинкт, думає про дитину, а в чоловіка складається враження, що його покинули…
Часом це відчуття непотрібності у чоловіків буває перебільшеним, воно виникає із незрозуміння нової ситуації. Та часто справді буває так, що жінка настільки зосереджена на дитині, що чоловік залишається на узбіччі її зацікавлень. Криза, яка з’являється, є своєрідним сигналом, який нагадує, що найважливіше – подружні стосунки. Дитина не може бути найважливішою і не може замінити турботи жінки про свого чоловіка. Криза може мобілізувати до того, щоб чоловік та дружина більше часу присвячували одне одному, щоб почали дбати про сексуальні стосунки, щоб дружина не була надто зосереджена на дитині. Надходить період, коли дружина повинна повернутися до чоловіка – як у психічному плані, так і у фізичному – покласти дитину до ліжечка і повернутися до подружнього ложа. Щоб знову жити з чоловіком і для чоловіка. Це дуже важке завдання для подружніх пар, особливо, коли народжується перша дитина. Та воно необхідне. Бо найважливіші стосунки у подружжі складаються у площині чоловік-дружина, а не дружина-діти, чи чоловік-діти. Якщо подружня пара успішно подолає цю кризу, то, безперечно, буде більш зрілою. А взаємна зрілість – це ще один шанс для розвитку сексуального життя у подружжі.
Найважливіші стосунки у подружжі
складаються у площині чоловік-дружина,
а не дружина-діти, чи чоловік-діти
Не бійся сексу, або люби і роби, що хочеш. З о. Ксаверієм Кнотцом розмовляє Сильвестр Шефер, перекл. О. Мандрика, Свічадо, Львів 2015, с. 24-27.
Роздрукувати
