Результати відомих на сьогодні досліджень показують, що більшість людей, які борються з сексуальною залежністю як наслідком відвідування порносайтів, – це гетеросексуальні чоловіки. Відтак ця проблема значною мірою стосується і їхніх дружин. У подружжях, в яких існує цього типу сексуальна залежність, з’являється знижена інтимність і вразливість, неспокій, потайливість, ізоляція та порушене почуття безпеки, пов’язане зі страхом втрати роботи чи неможливістю повернути всі борги. Серед подальших трагічних наслідків сексуального поневолення слід зазначити сепарацію та розлучення. Наслідки, таким чином, стосуються не тільки самого узалежненого.

З емоційної точки зору жінки в таких зв’язках зазвичай визнають, що відчувають глибоке зранення, зраду, відкинення, емоційне знищення, самотність, сором, ізоляцію, приниження, ревнощі, злість, втрату почуття власної вартості, страх перед втратою роботи, підвищену нервовість, а в окремих випадках у них з’являються думки про самогубство. Жінки усвідомлюють, що головне джерело їхнього глибокого поранення – це обман, який повторюють чоловіки. Такі жінки досвідчують, що "віртуальні зради" такою ж мірою болісні, що й зради в реальному світі. Дружини сексуально залежних чоловіків зізнаються, що порівнюють себе із конкурентками з Інтернету і завжди почуваються гіршими. Вони почувають себе безборонними, якщо говорити про здатність задовольнити вимоги партнера. Багато дружин звинувачують себе у проблемах чоловіка, стають надто вразливими, навіть можуть вдаватися до детективних "розслідувань". Крім того, вони сумніваються у власній привабливості та сексуальності, схильні до хронічної депресії і нервовості.

Як показали дослідження (Schneider’s 2000), 68% пар, які залишаються під впливом віртуального сексу і пов’язаної з ним поведінки, втратили зацікавлення інтимним життям з коханою особою; причому багато людей в цій групі не мали інтимних стосунків місяцями і навіть роками. Жінки в таких подружжях схильні впадати в пастку цілковитого закриття в собі, побоюючись, що їх не зрозуміють, якщо вони вголос скажуть про свою проблему. Сором, шок, несмак, збентеження, розгубленість і замкненість призводять до того, що взагалі перестають шукати допомогу. Багато з них досвідчують фізичні наслідки, такі як втома, зміни апетиту та сексуального потягу. Дружини залежних від сексу і схильних до компульсивної поведінки[1] чоловіків часто змушені практикувати сексуальну поведінку, яка, на їхню думку, є принизливою (наприклад, секс з багатьма партнерами чи садистські практики). Цього типу травматичні пережиття спричиняють глибокі зранення. Тому нічого дивного, що їм потрібна терапевтична опіка.

Як результат – через залежність чоловіка дружина має труднощі з будуванням здорових взаємин. Це часто може бути поєднане з тим, що вже в момент укладення подружжя жінка внесла у зв’язок багаж власних негативних досвідчень та винесену з дому історію фізичного чи психічного сексуального домагання, що в майбутньому впливає на взаємини із залежним від сексу чоловіком. Як свідчать результати досліджень, такі дружини поводяться подібно до жінок, що живуть у зв’язках, де є проблема залежності від хімічних сполук. Вони так само відчувають відкинення і покинення, неприйняття і важку ситуацію в родині. Неодноразово такі жінки самі можуть походити з сімей, де були проблеми з алкоголем, наркотиками, надмірним споживанням їжі чи працеголізмом. Їхню низьку самооцінку можна охарактеризувати такими трьома пунктами:

• Я нічого не варта особа;

• Ніхто не покохає мене заради мене самої;

• Я вмію контролювати поведінку інших;

• Секс – це найважливіший вираз любові.

Підтримка дружини

Виявляється, дружини відіграють головну роль у допомозі залежним від сексу чоловікам. Так, наприклад, коли чоловік шукав індивідуальної терапії, дружина виявлялась єдиною особою, з якою він розмовляв про свою залежність. Це вона легше і швидше виявила проблему. На кожному етапі пошуків професійної допомоги чоловіки охочіше за жінок зверталися за підтримкою до своєї другої половинки. Жінка найчастіше була ініціатором пошуку і застосування терапії.

Оскільки дружини мають схильність звертатися за допомогою до того, як це зроблять їхні чоловіки, зцілення ситуації в родині найчастіше варто починати з дружин. Індивідуальна терапія жінок, у свою чергу, стає мобілізуючим чинником для чоловіків, які, звертаючись за допомогою до спеціалістів, можуть звільнитися від сексуальної залежності та копмульсивної поведінки. Хоча існують дослідження щодо численних проблем, які стосуються дружин сексуально залежних чоловіків, все ж таки надалі не до кінця відомо, яка форма допомоги виявиться для них найбільш ефективною. На сьогодні дослідження показують, що це терапія вдвох поєднана з індивідуальною терапією. Проте все ще замало ширших наукових відомостей на цю тему. Це порівняно новий напрямок досліджень, який вимагає аналізу інших сфер життя людини.

Д-р Джилл Меннінг (Jill C. Manning)