Чітко сформульоване питання, в якому ясно звучить суть вимоги – це запорука успішного вирішення справи. Щоб побудувати єдність, слід досконально пізнати свої відмінності. Визначитись з тим, хто я є, який я, чого я хочу. Подивитися, хто він (вона), який він (вона) і які його (її) бажання. Пізнавши відмінності, ми побачимо, як геніально вони взаємодоповнюються, утворюючи єдність, гідну свого Творця.

Вона – прекрасна, він – сильний

Властивості, що виокремлюють стать, присутні на фізичній, духовній і психічній площинах. І недаремно перелік розпочинаємо з фізичних відмінностей чоловіка та жінки, бо хоча всі рівні взаємопов’язані, проте нам завжди легше зрозуміти те, що ми бачимо.

Загадка. По вулиці крокує людина з довгим волоссям, тонкою талією, параметри її тіла близькі до 90×60×90. Яку людина має стать? Зазвичай, бо патологій теж достатньо, це – жінка. З відгадкою не було проблем, бо всі добре знаємо, що ВОНА, на відміну від чоловіка, має більш ніжні і тонкі риси й форми (необов’язково 90×60×90!). ніжність форм забезпечує тонкий жировий прошарок, який їх округлює. Делікатні риси доповнюють миловидний жіночий образ. Отож, жінка – представниця саме тієї половини людства, яку називають прекрасною. Натомість чоловік з половини сильної. ВІН має кремезнішу статуру, поруч з якою жіноча значно тендітніша. У нього широкі плечі, щоб мати змогу обійняти ту, яка потребує його захисту, сили і надійності. Психологи вважають, що ця потреба (потреба в обіймах) зумовлена великою силою жіночості, яку ВОНА навіть не завжди усвідомлює – прагненням материнства. Біологічно зумовлене грою гормонів, які щомісяця готують її організм до прийняття дитини, це прагнення змушує жінку шукати необхідної для дитини стабільності. І саме ЙОГО опіка та сила дають ЇЙ впевненість і почуття безпеки.

Ось вам і перший доказ того, що жінка і чоловік потребують одне одного. Чоловік зі своєю силою потрібен жінці як той, що здобуває. А раз він – завойовник, то й потребує об’єкта здобувань.

Сексуальність Його і Її

Вона прагне почуттів. «У дівчат інтерес до фізичної сторони сексуальності приглушений. Дівчина, жінка зосереджує увагу радше на емоційних переживаннях. Вона хоче, щоб цікавились не лише її сексуальністю, а всією особистістю, очікує опіки, турботи, міцної опори. Дівчині не властиво з легкістю відокремити фізичний акт від почуття кохання. Вона спонтанно поєднує сексуальні жести і дії з почуттями. Статеву активність вона розуміє як насамперед прояв глибокої почуттєвої відданості.

Саме дівчина, жінка може і повинна навчати свого юнака чи чоловіка поєднання еротизму з глибоким почуттям кохання. Якщо ж дівчина не відчуває різниці у розумінні статевих взаємин чоловіка та жінки, вона може наївно вважати «доказами кохання» будь-які спроби схилити її до статевого акту»[1].

Він хоче фізичного контакту. «Психофізична структура чоловіка спрямована на дії, активність, давання. „Чоловічий характер ґрунтується на здатності проникнення, керування, активності, дисциплінованості та сміливості”, „логічному мисленні і висловлюванні об’єктивних суджень, схильності до духовної концентрації, сили волі, володінні собою”. Чоловік віддає себе в коханні зовсім інакше, ніж жінка. Його відданість – це дієвість, рух. Мужчина зосереджується на дієвості, заповзятливості, боротьбі. Тому позитивною стороною сексуальності чоловіка є потреба віддавати себе через працю, опіку, діяльність для дружини і дітей. Чоловік відчуває в собі велику потребу боронити слабшого (жінку, дитину), бути опорою для того, хто йому цілковито довірився. Саме присутність чоловіка дає жінці та дитині почуття безпеки. Чоловік-батько допомагає дітям вийти у світ, відкрити себе для інших»[2].

Статева активність як чоловіка, так і жінки повинна виражати любов і відповідальність.

Гармонія вимагає єдності. «Різниця між чоловічим та жіночим підходом до сексуальних питань збагачує людину. Через неї чоловік і жінка доповнюють одне одного не тільки фізично, а й емоційно та духовно, можуть допомагати одне одному в зростанні їхніх особистостей. Спілкування дівчини та юнака, жінки та чоловіка надзвичайно допомагає їм обом в інтегруванні сексуальності.

Наводимо деякі приклади такої взаємодопомоги. Якщо дівчина очікує опіки, зацікавленості нею, то в юнака пробуджується потреба опікунства. Якщо жінка шукає оборони та підтримки для себе і дитини, то в чоловіка вона викликає цим потребу обороняти слабших. Якщо ж у юнака є схильність до відокремленого сприйняття фізичного акту та кохання, саме дівчина може його навчити, що статевий акт завжди повинен бути знаком кохання та турботливості. Якщо хлопець неправильно розуміє чоловічість і має схильність до грубості, він може навчитися від дівчини ніжності, емоційності та сердечності. Дівчина повинна допомогти юнакові спростувати міф фальшивої чоловічості, згідно з яким мужчина повинен бути жорстоким у ставленні до жінки. Вона навчає його чуйності та вміння виражати почуття. Твердість, суворість чоловічої психіки набуває лагідності та м’якості перед емоційністю та ніжністю жінки.

Незрілий чоловік схильний до агресивності, незріла жінка – до істеричності та страдницької поведінки. (…)

Жінка може навчитися від чоловіка рішучості, панування над своїми почуттями, сили духа, потреби бути опорою для іншого, здатності витримувати необхідну кожному „долю самотності”. Вона може перейняти від чоловіка і більшу свободу у світі власних почуттів.

Деколи дівчата підкреслюють свій шанс на зріле кохання істеричною поквапливістю, з якою вони намагаються здобути для себе хлопця, та провокаціями статевого співжиття. Однією з найчастіших причин невдалого подружжя та родини, що залежить від чоловіка, є розв’язання усіх проблем з позиції сили; з боку жінки такою причиною є істеричність. Істерична вдача жінки пророкує подружжю неминучу загибель»[3].

К. МОРОЗОВ, С. ЯРОШЕНКО, Він і вона, Вінниця 2007, с. 27-30, 33-36.

---

[1] Ю. Августин, Сексуальна інтеграція. Путівник для пізнання і формування власної сексуальності, перекл. З. Городенчук, Львів 1999, с. 69-70.

[2] Там само, с. 71.

[3] Там само, с. 72-73.