Християнин повинен знати, навіщо він живе, яка ціль і сенс його життя! Чого він хоче досягти? Яке добро реалізувати? Мета життя не мінімалістська: не порушувати правил, не грішити, а максималістська, саме така, як гри в футбол: треба перемогти, необхідно забити якомога більше голів! Основним моральним питанням як футболіста, так і християнина є питання не «що можна, а чого не можна робити на полі!», а «що зробити, щоб наступний розіграний матч був ще кращий; що треба зробити, щоб перемогти?» Життя християнина не може обмежуватися дотриманням умов і правил, бо має бути чимось набагато прекраснішим – безустанною пригодою, щораз новою акцією, завершення якої неможливо передбачити.

Коли люди виходять на поле свого життя, то можуть створити з нього як невдалий, нудний спектакль, так і чудове захоплююче видовище. У футбольному матчі чітко видно різниці в стилях, тактиці, швидкості, зіграності гравців, витонченості гри… Незважаючи на ті самі правила, одні вміють зіграти гарний, видовищний і захоплюючий матч, інші, натомість, здатні лише на сіру і нецікаву гру. Попри стисло окреслені правила, котрих дотримуються всі футболісти, одні з них чудово грають у вищій лізі, а інші досягають лише четвертої.

Про футбол можна говорити по-різному. Можна почати перераховувати, чого не можна робити гравцеві, або, що він повинен робити, щоб добре грати: не можна торкатись м’яча рукою, заборонено порушувати правила гри, не слід опинятись в положенні «поза грою», потрібно забивати м’яч у ворота противника, а не у свої… Коли так перераховувати накази і заборони, може скластись враження, що футбол – це одна з найбільш репресивних ігор, які вигадала людина. Така гра нищить творчу винахідливість гравців, відбирає спонтанність і радість гри. Однак, хто хоч трохи цікавиться футболом, знає, що це неправда, адже така людина бачила прекрасні і захоплюючі матчі, знає дух гри. У Церкві також є Дух Церкви. Той, хто Його знає, відкриває в Церкві величезну радість життя, дорогу до істинної свободи, Божу любов. Віддання Богу свого сексуального життя чинить з нього прекрасний і багатий дар, яким можна виражати глибоку, екстатичну любов. Представлення вчення Церкви щодо сексуальності як вчення сповненого репресивності, яке обмежує свободу людини, позбавленого радості життя є обманом. Справжня мораль – не те саме, що етика, яка ретельно регулює всі людські вибори, а потім під загрозою гріха зобов’язує до стисло окресленої поведінки. Мораль, відірвана від духовності, від екзистенції людського життя панує в Церкві там, де душпастирі ще не відкрили потреби регулярної формації віруючих, реколекцій, курсів, індивідуального провадження людей. Того всього, що є в кожній футбольній команді – різноманітних тренувань, курсів, виїзних таборів… Запланованої дороги ініціації в зріле християнське життя.

Щораз краща гра залежить від особистого розвитку таланту гравця. Молодий спортсмен вчиться тримати м’яч біля ноги, щоб не вийшов за межі поля. Чоловік та жінка мають труднощі з віднайденням своєї ролі. У кожній сфері життя, також і в сексуальній, подружжя робить помилки. Багато молодих, з хорошими рекомендаціями, футболістів, щоб досягти успіху та слави, повинні докласти багато зусиль у свою підготовку: вдосконалювати техніку, вчитися співпрацювати в команді, працювати над швидкістю, освоїтись в матчах великого значення, працювати над своєю особистістю, вести здоровий спосіб життя. Так само багато християнських подружніх пар, які гарно себе зарекомендували, потребують витривало «тренуватися» в мистецтві спілкування, сексуального пожиття, розмовляти про свої прагнення і потреби, спільно молитись, сповідатись з гріхів, щоб через певний час похвалитись успіхом щасливого подружжя.

У ході здобування майстерності гри футболіст починає отримувати від гри все більше радості, стає все більш креативним. Гра пов’язана з великими фізичними та психічними зусиллями, але вона водночас стає захопленням, для якого варто посвятити сили. Так само багато подружніх пар лише з часом відкривають сексуальне пожиття як чудовий дар від Бога, яким вони прагнуть ділитися одне з одним. Вони використовують все більше командної гри, слухаючи одне одного, розуміючи свої наміри, знаючи свої реакції.

Чим кращий гравець, тим чіткіше він бачить, що поле, на якому грає, дає йому ще багато невикористаних можливостей: зміни стратегії, позиції та інші цікаві тактики. Чітко визначена лінія поля є лише рамкою пошуків і то не вона його обмежує. Чи подружній секс буде веселий і спонтанний, як гра бразильців, чи витривалий, але механічний, як гра німців, насправді залежить від чоловіка і дружини, від їхньої культури, духовності, темпераментів, діалогу і тренувань. У Церкві можна грати різними стилями, лише не всі вміють наслідувати найкращі з них. Морально зріла подружня пара бачить, що в Церкві для неї достатньо свободи, щоб почутись щасливою в своєму подружньому пожитті. Хороший тренер показав їм можливості, довів до етапу, де вже від самих спортсменів залежить, чи вмітимуть використати всі можливості, які дає їм поле.

Бажання забити гол включає в себе ризик втрати м’яча. Подружжя повинно прагнути  здійснення повного статевого акту, так само як футболіст забиття гола. Як ідеалом гри не є вибивання м’яча за межі поля, так не є ним і уникання повного статевого акту. Футболісти не повинні вживати допінг, а подружжя – контрацепцію. Проте на полі, яким є подружнє ложе, може трапитись все. Після невдалої атаки футболіст мусить швидко зібратись і повернутись у гру, що продовжується. Чоловік і жінка, які кохають одне одного, не повинні знеохочуватися вчиненим гріхом, занурюватися в почуття провини, а якнайшвидше відповісти на заклик продовження любовної гри, щоб програючи одну атаку не програти цілого матчу. Аби програючи матч, не програти чемпіонату світу. Програючи шанс на п’єдестал – далі боротись за якнайкраще місце. Бог є Богом життя, а не смерті, смутку і засудження.

Невдалий удар ніколи не є гріхом. Шкода, що не вдалося поцілити у ворота, але в такій ситуації тим більше треба боротися далі, щоб нарешті досягти успіху. Моральним власне є те, що попри невдалу атаку футболіст грає далі, те, що продовжує боротися, що хоче забити гол. У цій творчій діяльності він розвивається, здобуває досвід, освячується. Коли чоловік і жінка згрішать (зіграють нечисто – порушать правила під час любовної гри), це не значить, що вони одразу, автоматично караються найсуворішим чином. Вони не втрачають одразу єдності з Богом, так як футболіст не залишає поля попри численні помилки, нечисті паси й удари, і навіть порушення. Моральна оцінка людської поведінки враховує намір і обставини події. Дуже часто порушення зроблене не навмисно, трапляється в запалі гри і тоді є помилкою, а не гріхом. Щоправда за порушення, навіть ненавмисні, можна отримати жовту картку, але гру можна продовжувати. Однак, спортсмен, повинен бути обережнішим. В особливо небезпечних випадках спортсмен отримує  червону картку. Існує ступенювання кари. Ніхто розсудливий не обурюється моральними правилами, коли розуміє, що вони спрямовані не проти людини, а мають на меті охороняти найвище добро – високий рівень гри, безпеки і краси матчу.

Церква гостро «свистить» на деякі порушення. Добрий і відважний суддя вміє все ж таки бути поміркованим. Надмірна суворість призводить до того, що футболісти бояться грати, бояться боротись, обігравати, забивати голи. Тому на полі не може панувати така дисципліна, щоб за всі переступи, що трапляються підчас боротьби, одразу загрожувала червона картка – санкція за важкий гріх. Правила мусять бути підпорядковані меті гри, а не становити спосіб залякування гравця. Коли в Церкві всі сексуальні гріхи наперед засуджуються як смертельні, відбувається зловживання, схоже на несправедливе карання спортсмена завжди червоною карткою або призначенням похапцем штрафного удару, який часто може бути вирішальним для кінцевого рахунку гри. Якби кожна провина закінчувалась видаленням з поля, то в другій половині гри на полі вже не залишилося б гравців. Важливо, щоб футболісти почувалися добре на полі, мали бажання боротьби, не боялись грати, не були загальмовані у своїй творчій експресії. Іноді  подружня пара буває так суворо покарана сповідником, що, сповнена страхом перед здійсненням тяжкого гріха, відмовляється від більш заангажованої гри, а навіть виходить з неї. Що з того, що в їхньому подружньому матчі вже не буде вже жодних порушень, якщо їхня любовна гра перестала їх радувати, а матчі перестали бути цікавим і захоплюючим видовищем. Помилка судді спричинила, що команда зійшла з першої ліги до третьої.

Використання допінгу суворо карається, але і так футболісти для короткочасної слави ризикують здоров’ям. По закінченні кар’єри вони дорого заплатять. Зрада, аборт іноді елімінує людину з поля на багато місяців, а то й  років. Сексуальне пожиття вже не складається добре. Травма настільки болюча, що не хочеться грати в одній команді. Подружжя повинно знати, що є переступи, причина яких – не лише людська слабкість чи незнання, а постійне ігнорування думки тренера, судді чи партнерів гри. Чоловік повинен знати, що коли грає гостро, з наміром якнайбільше отримати для себе, без огляду на відчуття дружини, може здійснити важкий гріх і цим самим зранить її так, що сексуальне пожиття для неї вже не асоціюватиметься з любов’ю, радістю, приємністю. Так само й жінка, якщо неустанно відмовляється виходити на поле (з незрозумілих або банальних причин відмовляє в сексуальному пожитті) повинна пам’ятати, що короткі вигоди можуть в подальшій перспективі призвести до втрати добрих взаємин з чоловіком, призвести до розпаду подружжя, холоду у відносинах. Гравець відповідальний за свої дії і несе їх наслідки. Коли він перебільшить, його кар’єра буде перекреслена.

Майстерність здобувається з віком. Духовна і моральна зрілість осягаються поступово, з часом. Ніхто одразу не став святим, а в сексуальній сфері – чистим. Професіонал не тільки знає правила гри, не тільки опанував стратегію матчу, не тільки володіє чудовою технікою. Професіонал вміє зайняти таку позицію, щоб несподівано отримати м’яч, щоб опинитися з ним якнайближче до воріт супротивника, використати момент і забити гол. Професіонал – це як святий. Любить гру і це є основою його успіху. Футбол є його життям, радістю. У кожній атаці видно його легкість у веденні м’яча, граціозність, ефективність. Таким теж є ідеал християнської моралі. Святе, сповнене Бога й любові життя чоловіка і жінки, які кохають одне одного – це як гра професіонала: є виробленою чеснотою, пристрастю, талантом, що народжується в людині під впливом Святого Духа. Професіонал, який дозволяє собі піддатися фантазії і думкам щодо забиття голу, не почувається утискуваним ані правилами, ані наперед прийнятою тактикою. Протягом матчу він не запитує тренера, чи повинен бити у ворота, чи може подати м’яч іншому гравцеві. Він вільний у найкращому значенні цього слова. Такий гравець відчуває гру, яку любить і використовує можливості, які йому дає гра в розпалі. Він виконує Божу волю.

o. Ксаверій КНОТЦ (Ksawery KNOTZ) OFMCap