Д-р Кегель встановив, що найсильніше джерело сексуального відчуття знаходиться у жінки у верхньому внутрішньому кінці цього м’яза.

Якщо уявити собі поперечний розріз вагіни як циферблат годинника, то місце найсильнішого відчуття знаходиться праворуч і ліворуч, трохи нижче середини, де мають бути цифри «4» і «8», а цифра «6» показує куприк. Тут знаходяться закінчення нервів, які сприяють взаємодії м’язів при оргазмі і викликають насолоду.

Насправді так воно і є, що багато жінок – деякі лікарі вважають, що їх є дві третини – не можуть відчувати вагінальної насолоди зовсім або відчувають недостатньо з тієї простої причини, що їх м’яз Кегеля не є повністю розвинений.

Дуже проста ВПРАВА

Д-р Пауль Попеное з Американського інституту сімейних відносин у Лос-Анджелосі, який співпрацював з д-р Кегелем, запропонував дуже просту ВПРАВУ для зміцнення цього важливого м’яза. Він повідомляє, що з понад тисячі сексуально невдоволених жінок, 65% відчули покращення, коли вони виконували цю вправу. Решту 35% жінок ця вправа не допомогла, бо у них були або глибоко закорінені розлади у сфері почуттів, або важка фізична хвороба.

Ось пропозиція проф. д-р Попеное: «М’яз КЕГЕЛЯ можна зміцнити через підтягування його уверх, так неначе б ми пробували стримати витікання сечі. Жінка, яка не має задовільних вагінальних переживань або не може відчути оргазму, повинна робити цю вправу регулярно. Вона може це робити шість разів у день по п’ять хвилин, виконуючи навіть якісь домашні роботи. Можна також рахувати скорочення і виконувати 300 цих вправ удень, які треба поділити по 50 на один раз».

Щоб не забути про цю вправу, одна жінка поприкріплювала у різних місцях квартири маленькі листочки з написом: «Пам’ятай про це». Її сусідка, яка якраз розлучалась, хотіла знати, про що повинні нагадувати ці листочки. Вона також почала робити ці вправи. До розлучення не дійшло.

Скріплення м’язів, яке досягається цією вправою, сприяє в загальному звуженню вагіни, а органи таза підносяться на своє правильне місце. Якщо жінка жаліється на біль у попереку, який проходить, коли вона лежить, або мочиться, при напруженні, чханні чи сміху – це є серйозною ознакою, що її м’яз Кегеля є надто слабкий. Тренування цього м’яза приносить полегшення і при таких симптомах. «Дуже мало жінок, – говорить д-р Попеное, – уміють підвищити спільне задоволення при статевому акті через розуміння фізіологічних зв’язків і використання м’язів, що оточують піхву. Вважаю, що це ключ до сексуального пристосування».

Ми обоє з чоловіком допомогли в Африці навіть таким жінкам, які були в дитинстві за звичаєм деяких африканських племен «обрізані» (усунено клітор). Між іншим, цей звичай є повністю безглуздим і з точки зору гігієни непотрібним. Тепер цим жінкам, яких у дитинстві жорстоко скалічено, можна допомогти відчути оргазм. Чи це не є надією для кожної жінки, незалежно від її віку?

Я знаю одну жінку, яка працювала консультантом у сімейних справах. Їй було вже шістдесят років, коли вона почула про ці зв’язки і почала робити вправу з м’язом Кегеля. Через місяць вона з радістю повідомила, що уперше за сорок років подружжя пережила повний оргазм.

До речі, цей приклад показує нам, що жінка й у перехідному віці може також переживати всі сексуальні радощі. Є багато подружніх пар, які до старості переживають радість і задоволення у статевому акті. Для деяких навіть ці кінцеві роки життя є свого роду вінцем їхньої здатності відчувати радість. Зрештою, багато ознак вказує на те, що стан м’яза Кегеля має певний вплив на самопочуття і настрій кожної жінки. Можливо, що депресія є наслідком розслаблення цього м’яза, або навпаки, депресія може викликати його розслаблення. У всякому випадку, загин шийки матки часто зустрічається у жінок, що хворіють на депресію. Стан м’яза Кегеля якимось чином зв’язаний із загальною поставою жінки у житті.

Д-р П. Грінгілл, професор-гінеколог Медичної школи в Чікаго, говорить: «В усіх випадках застосування техніки Кегеля ніколи не було сумніву відносно цього методу. Здається, що для дуже багатьох жінок цей метод дав фактично добрі результати в сексуальному й медичному аспектах».

Із багатьох розмов з жінками цілого світу та з власного досвіду можу засвідчити, що Зігмунд Фрейд відкрив тут, без сумніву, щось важливе. Одна французька лікарка сказала: «Є різниця між втіхою і щастям». 

 

Інгрід ТРОБІШ, співзасновниця Місії сімейного життя, місіонерка в Африці, письменниця.

 

---

І. Тробіш, Бути жінкою – це радість… і яка роль у цьому чоловіка, перекл. Х. Шумиляк, Свічадо, Львів 1998, с. 26-30.