Ісус Христос, безперечно, присутній у житті подружжя. Та, на жаль, часто відбувається так, що чоловік і дружина цього не помічають. Не вміють розпізнати Його присутність серед них. Для багатьох ключова причина цього полягає у відсутності віри. Проте у віруючих причиною є брак належних знань, щоб свідомо переживати і реалізовувати таїнство Подружжя в щоденному житті.

На запитання «де Ісус Христос присутній в подружньому зв’язку?» недостатньо узагальнено відповісти, що Він є всюди за допомогою своєї благодаті. А втім, якщо всюди, то також і в житті подружжя. Недостатнім тут є й посилання на слова Святого Писання «де двоє або троє зібрані в Моє ім’я, там Я є посеред них». Ці слова реалізуються у кожній християнській спільноті. Не потрібно засновувати подружжя, щоб Бог був поміж людьми, які моляться.

Деякі вважають, що Бог буде присутній в житті подружньої пари, коли чоловік і дружина будуть якнайчастіше приступати до таїнств Євхаристії і Сповіді. Це також неправильна відповідь. Усвідомлення того, що Бог приходить до нас в цих таїнствах, зовсім не означає, що люди усвідомлюють і те, що так само таїнство подружжя має саме в собі міць зустрічі з Богом.

Ісус Христос присутній в подружньому союзі

Церква бачить присутність Христа між чоловіком і дружиною в надзвичайно виразний і конкретний спосіб. Вона засвідчує, що Христос присутній між ними в їхньому подружньому зв’язку, тобто у відносинах, які вони творять між собою. Вказівка на зв’язок як на спосіб присутності Бога є чимось більшим, ніж тільки усвідомленням, що від моменту вінчання Бог благословляє й підтримує їхню любов, дає право на спільне життя або чинить партнерський зв’язок легальним.

Від моменту прийняття таїнства подружжя Ісус Христос втілюється у відносини, які створили особи, які кохають одне одного. Не йдеться тут про щось надзвичайне, лише про звичайні, прозаїчні, щоденні відносини подружжя. Від часу прийняття таїнства Бог увесь час присутній в їхніх відносинах. Христос приходить до подружжя, коли вони свідомо запрошують Його у справи, якими живуть: віддають Йому все, що між ними відбувається, розмовляють про Бога, діляться своєю вірою. Таїнство Подружжя не реалізовується, коли чоловік і дружина моляться окремо, як кожен християнин. Тоді вони реалізують свою індивідуальну дорогу до святості. Тільки молячись разом, чоловік і жінка втілюють в життя подружню духовність, яка за своєю сутністю є спільнотовою. Тому одружені, окрім індивідуальної молитви, повинні разом, а не окремо, ходити до церкви і спільно молитися вдома.

Ісус Христос так само приходить до них, коли, живучи в освячуючій благодаті, вони розмовляють про всі справи свого спільного життя, підтримують одне одного і допомагають одне одному у звичайній щоденності. Христос приходить до них навіть тоді, коли дружина робить каву стомленому чоловікові, виражаючи цим турботу і любов до нього, інакше кажучи, підтверджує свою відданість йому. Завдяки цьому прозаїчному способу виявлення любові вона (дружина) стає святою – своєю любов’ю запрошує Ісуса Христа в подружній зв’язок. Так само й з боку чоловіка, коли той, бачачи втому дружини, виносить сміття, цей пересічний домашній обов’язок, якщо є виразом любові, освячує його, прикликає самого Бога.

Ісус Христос приходить до подружжя і тоді, коли вони ніжно пригортаються одне до одного, цілуються, пестять одне одного, провадять сексуальне життя. Коли вони обдаровують одне одного приємністю, Господь є між ними і то міццю таїнства подружжя. Саме тоді вони творять дуже інтимні відносини, які дозволяють відкрити, що їхні тіла беруть участь у виявленні любові Бога іншій особі. Чоловік і дружина співпрацюють з Богом, який є Любов’ю. Тілесна близькість будує сакраментальний зв’язок і саме тому чоловік і жінка повинні спати в одному ліжку.

Відкривання таким чином Бога в людських відносинах декому може здаватися надто простим і звичайним. Утім, воно дозволяє зрозуміти, що святість подружнього життя реалізується в щоденності, в перебуванні разом, в будуванні спільноти життя і любові. Подружжя – це дуже реалістична дорога до святості.

 

«Зв’язок» і «поведінка»

Подружній «зв’язок» не можна плутати з «поведінкою» щодо чоловіка чи дружини. Ми трохи просякнуті мисленням, що християнин повинен бути ввічливим, люб’язним, доброзичливим... Прагнення бути «добрим» зовсім не конче корисне для будування подружніх відносин. Наприклад, чоловік вирішив купити дружині дорогі парфуми, тоді як вона мріє про сукню. Або дружина хоче виявити свою доброту, купуючи чоловікові нову сорочку, в той час, коли йому б дуже знадобилась камера для комп’ютера. Ця проблема стосується й сексуального життя. Дружині може здаватися, що цілком достатньо тільки пригорнутися до чоловіка, тоді як він буде прагнути значно більш заангажованого контакту. І навпаки: чоловік буде намагатися швидко перейти до сексуальних відносин, тоді як дружина очікуватиме більше проявів ніжності перш, ніж перейти до пожиття. Вони цілком по-різному інтерпретують поняття «бути одне для одного добрим», що перешкоджає, а навіть унеможливлює подружжю стати дійсно щасливими і радіти взаємною близькістю. Помилка полягає в тому, що обоє намагаються проявляти одне до одного любов через упереджену і наперед сплановану «поведінку», але робиться це без взаємного слухання, без щирих розмов, розуміння поглядів, цінностей, прагнень і потреб одне одного. Якби обоє не вирішили бути «добрим» чоловіком чи дружиною згідно зі своїми уявленнями, а щиро розмовляли одне з одним, передусім слухали одне одного, то мали б більше шансів поглибити взаємний зв’язок і радіти радістю взаємної любові.

Бог присутній не в наших уявленнях про ідеальну любов, про пристрасний і легкий секс, який показують по телебаченню, про спільний відпочинок удвох на Кіпрі чи Бермудах, не в наших мріях, які потім, знеохочуючись, намагаємось без успіху втілювати в життя, а в справжніх проявах відносин, які творять особи, які кохають одне одного. Він присутній тоді, коли чоловік і дружина моляться разом, освідчуються в коханні, розмовляють одне з одним, сваряться (суперечка теж може бути потрібна і мати свою велику цінність), допомагають одне одному, цілуються і обдаровують одне одного ніжністю, займаються сексом – тобто Бог присутній завжди, коли вони різними способами будують подружній зв’язок.

о. Ксаверій КНОТЦ (Ksawery KNOTZ) OFMCap