Ukraine English Russia Poland
Чекати не можна діятиБезумовно...Хочу, або хочеться?Боротися за "щастя" чи розпізнати дар радості...Бути собою...

ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО

Безумовно...


Це так важко, складно, нереально, неможливо в цьому світі любити когось БЕЗУМОВНО. Навіть якби ти і хотів, то почуєш безліч заперечень: вилізуть на голову, звісять ноги, будуть їздити на тобі, тебе просто використають. Чому? А все просто: люди не знають що робити з безумовною любов’ю. Ми просто не здатні її прийняти. Знову: чому? І знову все просто. Ми ніде її не досвідчили, ми її не зустрічали, нас ніхто реально не любив безумовно. Звичайно, окрім БОГА. А хто не досвідчив Бога?

Я не вмію любити безумовно. Дуже хочу, але не вмію. Це дуже важко. Вмирати кожного разу задля іншого у своїх бажаннях, вмирати у своїх прагненнях і планах заради сім’ї, заради своїх дітей чи чоловіка. Я не вмію. Я багато в чому можу відмовити собі заради близьких, але ці відмови збираються якимось галочками у довгому списку добрих справ. І цей список при нагоді завжди випливає назовні. А от я... А от тоді... А от ви... І навіть якщо я все не озвучу своїм рідним, той список виринає в моїй голові. А це вже, напевно, не безумовно. Якби ми забували добрі справи, які зробили, і тоді думали: Ой, та я ще нічого доброго не зробив.

Безумовно любити – це майже неможливо. Але тільки безумовна любов здатна змінити людину, її життя. Якщо людині весь час дорікати поганими вчинками, постійно повчати, засуджувати, то вона починає огризатися, захищати себе і виправдовуватися. Але якщо людину просто любити – вона сама все розуміє. Безумовна любов говорить мовчки. Вона не дорікає, але людина розуміє свій поганий вчинок. Вона не повчає, але людина відчуває, як має себе виправити. Вона не засуджує, але людина бачить, де оступилася. Вона вміє чекати. Безумовна любов чекає. Завжди. І до кінця. Вона не здається. Вона надіється і чекає. Чекає на відповідь. Не змушує любити взаємно. Безумовна любов може тільки закликати до любові. Чому ж ми не вміємо так любити? Не вміємо безумовно любити, бо не вміємо чекати. Ну, скільки можна чекати? Ми хочемо одразу бачити результат: хорошу поведінку дітей, відсутність повчань із боку батьків, підтримку від чоловіка чи дружини. Але це вже не безумовна любов. Вона безумовна до тих пір, поки не з’являються умови. І така любов – дієва.

Подивіться на ХРЕСТ. На хресті розіп’ятий Ісус Христос, за всіх і за кожного зокрема, пролив Свою святу кров з великої любові. І ця ЛЮБОВ навертає грішників. Це ЛЮБОВ, яка мовчить, розіп’ята на хресті. Це ЛЮБОВ, яка вмирає заради інших і мовчки чекає...

 


Якщо на дітей не кричати, вони частіше мене обіймають і кажуть, що люблять. Вони не перестають робити помилки, чи створювати якісь проблемки. Вони не стають різко святими, ні. Але ж якщо я кричу, то теж нічого не міняється, просто в мене менше дитячих обіймів і теплих слів. Добре слово чи посмішка зранку може зробити день мого чоловіка і моїх дітей. Тоді – чому? Тоді чому так важко безумовно любити? Я хочу навчитися цієї Любові. Напевно, це можливо зробити, тільки дивлячись на Хрест. Бо на Хресті розіп’ята Безумовна Любов. І тільки Вона промовляє мовчки...

 

Марта МИКУЛАНИНЕЦЬ, дружина греко-католицького священика, багатодітна мама.

 


М. МИКУЛАНИНЕЦЬ, Чекати не можна діяти, "Благовісник" №2(351) квітень – травень 2023, с. 20-21.




На початок

  Роздрукувати