Уявімо собі таку ситуацію. Подружжя з 20-літнім стажем. Вона вже багато років байдужа до статевих стосунків, не має жодного бажання займатися сексом. Знає, що так не повинно бути. Бачить, що чоловік не вдоволений цим. Подружжя не вміє порозумітися, криза поглиблюється. Дружина відчуває, що з роками стає менш привабливою. Та вони разом прожили життя, виховали дітей, отож, якось дають собі раду. Дружина хотіла би, щоб ця ситуація змінилася, та не потішає себе зайвою надією, ані не проявляє особливого ентузіазму. Схоже на те, що вже не вдасться змінити багаторічних звичок. Отче, що ви порадите таким подружнім парам? Чи подружжя з багаторічним стажем мають шанс на відродження у сексуальній сфері?
Я не вмію коротко відповісти на це запитання. Тут не допоможуть жодні короткі поради. Натомість, часто буває так, що ці люди взагалі не мають поняття про секс. Вони займаються сексом, їхнє сексуальне життя якось розвивається, бо що ж йому залишається. Це так як з їжею. Ми їмо, бо треба їсти, а потім набираємо вагу, або виявляється, що у нас авітаміноз, або, ще гірше, онкологічна хвороба. Можна їсти будь-що і ніколи не харчуватися смачно або дієтично – так, щоб це давало нам користь. У цій сфері все виглядає подібно. Цим людям здається, що вони все знають, що вони вже досвідчені...
Бо все ж вони дітей народили...
...що вміють це робити, бо ж займаються сексом скількись разів упродовж місяця. І нічого їм не треба, все ніби добре. А потім раптом з’ясовується, що чоловік так і не помітив, що дружині особливо важко перед менструацією. Минуло 10 років подружнього життя, а він раптом чує від неї: «Я дуже важко переживаю цей період». А до цього моменту він нічого не помічав. То де були його очі? Який з нього друг? Чи він підтримував дружину, коли їй було нелегко? Тут не достатньо доброї поради, чоловік повинен сам помітити, самостійно довідатися про цю важливу справу або ж пригадати собі у відповідний момент. У нього є шанси згадати про це хоча б тоді, коли вони починають сваритися.
Часом жінки не усвідомлюють,
що саме перед менструацією
вони бачать світ у чорних барвах
Буває так, що й сама жінка не особливо знає про те, що відбувається з її тілом. Наприклад, каже: «Три дні тому чоловік був дуже милий зі мною і говорив, що кохає мене, а тепер настільки змінився, не допомагає мені підтримувати порядок у помешканні. Він якийсь зовсім інший». Жінка раптом помічає, що у неї жахливий чоловік.
А через кілька днів каже: «У мене були з ним проблеми, та він вже виправився. Мені довелося пару разів сказати йому декілька прикрих слів, і він врешті все зрозумів. Хоча він знову не навів ладу в кімнаті та гаражі, та став більш милим». Ця жінка не усвідомлює, що саме перед менструацією бачить світ у чорних барвах. Вона ніколи не спостерігала за собою і не пов’язувала циклу плідності зі станом своєї психіки. Вона небагато про це знає, бо ніколи не застосовувала методів природного планування вагітності і не усвідомлює, що змінився не чоловік, а вона. Жінка 10 років живе подружнім життям і досі не усвідомила такі важливі справи. Можливо, їй ніхто про це не сказав, а, можливо, це для неї не мало ваги.
Це загальна і дуже важлива проблема людини – що вона насправді бачить у цих подружній стосунках і що вона знає про свого подруга. Тут ідеться про життєву мудрість, якої нас ніхто не вчить, бо якщо нашим учителем є мас-медіа, то там ми отримаємо лише поверхневу інформацію, непридатну для життя. Мас-медіа створюють враження, що передають нам якусь інформацію, та це знання не особливо придасться нам у житті. Хоча, можливо, хто більш зрілий і має обґрунтовані погляди, спроможний виловити з цього медіального хаосу щось значуще. Ми користуємося благом демократії, де постійно ведуться якісь дискусії, та з цих дискусій не виникає нічого конкретного, і далі не відомо, хто ж правий. Пересічний Петренко, для якого основним джерелом інформації залишаються мас-медіа, неспроможний упорядкувати цю інформацію. А потім, коли ми розмовляємо про такі важливі для кожного подружжя справи, виявляється, що для багатьох людей це незвичайні відкриття, бо це якийсь інший світ, якого немає в телебаченні чи в пресі. А насправді йдеться про світ, який дуже близький людині. Раптом люди чують правду про свої справжні проблеми. Раптом з’ясовується, що насправді лише Церква говорить про це чесно, торкаючись суті справи.
Якщо нашим учителем є мас-медіа,
то там ми отримаємо лише поверхневу інформацію,
непридатну для життя
Не бійся сексу, або люби і роби, що хочеш. З о. Ксаверієм Кнотцом розмовляє Сильвестр Шефер, перекл. О. Мандрика, Свічадо, Львів 2015, с. 69-72.
Роздрукувати
