Ukraine English Russia Poland

"ТЕОЛОГІЯ ТІЛА" ЙОАНА ПАВЛА ІІ

Духовний вимір сексу


Монах цікавиться сексом? Мені здавалося, що духовні й тілесні справи – це протилежні явища?

Але так тільки здається. Не можна сприймати людину лише в біологічному чи фізіологічному вимірах. Якщо з міжлюдських стосунків відкинути духовну сферу, то почнуться проблеми. Ключ до щастя полягає в тому, щоб поєднати сексуальність з духовністю. Щойно тоді людина починає повніше переживати власне життя.



Ключ до щастя
полягає в тому, щоб поєднати

сексуальність з духовністю



Отче, ви хочете сказати: що більше в людині духа, то багатшим буде її сексуальне життя?

Так, але це не означає, що як хтось вже святий, то у нього немає проблем у сексуальній сфері. Просто, якщо людина глибше переживає своє життя, то надає також глибокого сенсу своєму сексуальному життю. І в цей момент вона справді може досвідчити щось цілком нове. Одружені мають можливість відчути надзвичайно глибоку єдність, яка має вже духовний вимір. Вони з’єднані і фізично, і духовно.

Однак колись у Церкві приглушували сексуальну сферу. Досконале життя християнина мало бути аскетичним, стриманим, якнайменше тілесним...

Так, ця сфера була приглушеною, її також недооцінювали, не розуміли. Це дуже делікатна та вразлива сторона людських стосунків. Найчастіше цього питання взагалі не порушували, воно було темою табу. Покоління наших дідусів-бабусь, а також батьків, пережило війну, яка залишила своє тавро також у цій сфері. Треба пам’ятати, що під час війни відбувалося чимало драм, пов’язаних із сексуальним життям. Багатьох жінок зґвалтували, і в їхній свідомості чи підсвідомості залишилося переконання, що чоловіки – жорстокі й страшні, а секс – це паскудство.



Після війни ліпше було не згадувати про секс,
щоб, бува, не зачепити якоїсь
глибокої і болючої рани


Потім ці жінки уникали статевих стосунків, не вміли вилікуватися від цієї травми, не було психологів, які могли б їм допомогти. Це також були проблеми чоловіків, які не зуміли стримати агресорів, не могли захистити своїх дружин та доньок. Про таке не говорилося, це була сороміцька тема, і ми не знаємо, чому, наприклад, наша бабуся була настільки стриманою, а вона, можливо, просто не могла впоратися з тим, що пережила в цій сфеpi якусь кривду. Потім така поведінка побутувала упродовж двох-трьох поколінь, не маючи зв’язку з першопричиною. Про секс ліпше було не говорити, щоб випадково не зачепити якоїсь глибокої і болючої рани. На щастя, настали спокійніші часи, і тепер можна говорити про сексуальне життя, не викликаючи протесту чи настороженості. В наш час напрям агресії змінився – її проявляють ті, в кого викривлене сексуальне життя: залежні від порнографії або ж еротомани, які використовують сексуальну сферу лише для самозаспокоєння. Коли я говорю про секс добре і гарно, вони атакують вчення Церкви, бо мають зовсім інший досвід. Можливо, їх терзає совість через те, що вони псують життя собі та іншим...


Після війни народилося чимало дітей, які були зачаті внаслідок зґвалтування. В цій сфері особливо «відзначилися» радянські солдати. Правдоподібно, 20% дітей, які народилися в Німеччині відразу після війни, були зачаті внаслідок зґвалтувань...

Так. І тоді завжди залишається питання, хто винен у тому, що в наступні роки тема сексуальності була забороненою. Чи це вина Церкви, чи все-таки Сталіна і фашистів? І чи побожні жінки, які ходили до церкви й молилися, але навіть чути не хотіли про секс, були такими з огляду на власну побожність, чи все-таки тому, що пережили глибокі травми.



Приглушення сексуальності –
це вина Церкви
чи все-таки Сталіна і фашистів?


 


Не бійся сексу, або люби і роби, що хочеш. З о. Ксаверієм Кнотцом розмовляє Сильвестр Шефер, перекл. О. Мандрика, Свічадо, Львів 2015, с. 9-11.



На початок

  Роздрукувати

Християнський погляд на тілоДуховний вимір сексуМолитва про добрий сексМістика сексуПолюбити сексЯк звільнитися від світу?