Є багато кольорових часописів, присвячених темі сексу, і при цьому темою табу в них є саме подружній секс. Там переважно публікують тексти про секс якоїсь пари, а не чоловіка і дружини...
Там є більше тем табу. Такі часописи хочуть бути цікавими для всіх: для дружин, коханок, проституток. А тоді вже не відомо, до кого вони звертаються, адже йдеться про цілком інші стосунки. Подібним чином вони звертаються до чоловіків: до тих, котрі зраджують дружин, до тих, котрі вірні, і котрі хочуть купити жінку на одну ніч. То на якому рівні має бути такий часопис, щоб догодити всім? І чи таким чином можна допомогти бодай комусь?
Варто задуматися, які в наш час є теми табу. Прихильники переступу деяких тем намагаються зосередити увагу на тому, що бувають різні дивні відхилення у сексуальній поведінці. Під цим оглядом вони начебто порушують тему табу, адже колись про такі відхилення не було прийнято розмовляти. Натомість, їхня відкритість закінчується тоді, коли починає йтися про поглиблення розуміння між чоловіком та жінкою, про пізнання власної тілесності, щоб ритм плідності жінки, тобто про методи природного планування вагітності. Ніхто не розмовляє про те, що справді важливе у сексуальному житті: про кохання, єдність, зв’язок, відданість.
У кольорових часописах не пишуть про те,
що справді важливе у статевих стосунках:
про кохання, єдність, зв’язок, відданість
Натомість акцент ставлять на оргазм та приємність, а не на зв’язок та міжлюдську єдність. Подружжя стало забороненою темою. Замість того, щоб говорити про подружжя, у мас-медіа говорять про партнерів, щоб це гарно звучало для всіх. А між чоловіком та партнером, дружиною та партнеркою існує величезна якісна відмінність. У сексі є багато заборонених тем. Те, про що ми з вами зараз розмовляємо, – це для сучасних мас-медіа – побічні справи.
Ми увесь час обговорюємо одну й ту саму тему табу. Видається, що вона не має нічого спільного із сексом. Я маю на увазі таїнственний вимір сексу. Ми звикли сприймати таїнство у духовному значенні цього слова. Люди беруть участь у шлюбній церемонії в церкві, перед Богом присягають кохати одне одного. Як це перекласти на їхнє сексуальне життя?
Вчора мене відвідало одне подружжя, яке разом вже ось 12 років. У них двоє дітей, і от вони вирішили прийняти таїнство шлюбу. Сказали, що якщо треба, то вони відвідуватимуть, як і всі інші пари наречених, курси для молодят, та може в їхній ситуації було б краще відмовитися від цього. Просто вони хотіли б врешті впорядкувати власну життєву ситуацію та взяти церковний шлюб. Ми почали розмовляти, і я запитав у них, де вони зможуть побачити Господа Бога у подружжі після прийняття таїнства. Колись, коли вони ходили до сповіді, то знали, що як отримають розрішення, то це означає, що Бог прийшов і пробачив їх. Коли приймали Причастя, то усвідомлювали, що зустрічаються з Господом. Знали, що поєднуються з Христом, а коли не могли цього зробити, то впродовж останніх років відчували порожнечу та страждали з цього приводу. У кожному таїнстві ці люди могли конкретно та чітко вказати момент зустрічі з Христом. Та коли я запитав у них: «А де Бог є у таїнстві подружжя? Де ви можете Його впізнати? Коли Він приходить та поєднується з вами?» – то вони не знали, що відповісти. Я дуже часто запитую про це подружні пари: «Де Бог є у вашому подружжі? З допомогою якого знаку Він приходить до вас?» Таїнства – це видимі знаки невидимої благодаті. Це найбільш класичне визначення, яке всі знають. Таїнственний прихід Бога є видимим. Він приходить у знаку, який ми можемо розпізнати з допомогою наших органів чуття, якщо, звичайно ж, віримо в те, що саме тоді Бог приходить... Мені доводилося чути різні відповіді на це запитання: обручка, єпитрахиль, поцілунок, присяга. У людей цей прихід Бога асоціюється з літургією, з церквою. В цьому є частка істини, та я знову запитую: «Коли Бог приходить у ваше життя?» Це відбувається не лише під час шлюбної церемонії, а й під час вашого щоденного життя. Таїнство подружжя – це не лише година, проведена у церкві, це все ваше життя.
Таїнство подружжя – це не лише година, проведена у церкві,
це все ваше життя
Небагато людей вміють відповісти на це запитання. Така свідомість християн поширена не лише в нашій країні, а й, гадаю, по всьому світі. Не в одного священика виникають проблеми, щоб відповісти на це запитання, бо в семінарії у нього, звичайно ж, були лекції з сакраментології, та над таїнством подружжя ніхто особливо не замислювався. Багато уваги присвячували «важливішим» таїнствам, а потім просто не було часу на обговорення таїнства подружжя. А наслідок цього такий, що 90% християн, які живуть у подружжі, не вміють свідомо жити цим таїнством, не переживають свого подружжя на рівні віри, на рівні таїнства. Подружні пари не знають, як мають це переживати, а справа виглядає дуже й дуже просто. Бог втілюється. Оцей незнаний, невидимий Бог сходить з неба на землю і втілюється у зв’язок, у стосунки між чоловіком та дружиною. І коли чоловік та дружина виявляють взаємну любов, тобто творять ці стосунки, тоді Бог приходить до них. А зв’язок вони будують тоді, коли спільно моляться, коли розмовляють про різні справи, навіть тоді, коли сваряться, бо часом треба і посваритися, і це є добре та корисне. А коли подружжя вступає у статеві стосунки, коли чоловік і дружина цілуються, пестять одне одного, то тим більше створюють між собою зв’язок. Подружжя поєднують спільні цінності, бажання бути разом, почуття, сум одне за одним, прив’язаність, відчуття близькості, а також імпульси тіла, тобто всі сексуальні прагнення, спрямовані до своєї «половинки». У такий зв’язок між людьми, який охоплює всі сфери людського життя, втілюється Христос. Можна ствердити, що якщо Бог присутній у цьому зв’язку між дружиною та чоловіком, які кохають одне одного, то в цей момент вони люблять і Христа. Якщо чоловік та дружина виявляють свої почуття, то тоді Господь виявляє їм свою любов. Це дуже конкретно, це можна відчути. Кожен чоловік повинен знати, що коли він цілує дружину, то в цей момент реалізується таїнство подружжя, приходить Бог. Важливо, щоб усвідомлювати, що Бог є між нами, і тоді зв’язок чоловіка й жінки стає справді святим та винятковим. Отож, таїнственним знаком подружжя є не обручки. Тепер у кольорових часописах можна прочитати, що люди кажуть: «А навіщо нам одружуватися? Що нам дасть те, що ми носитимемо обручки?» Тобто тут виразно помітне розуміння таїнства подружжя як зовнішньої події, ритуалу, в якому основне – обручки, шлюбна сукня, фата, дорогий костюм.
Кожен чоловік повинен знати, що коли він цілує дружину,
то в цей момент реалізується
таїнство подружжя, приходить Бог
Та навіть ці люди праві, бо якщо обручки не мають впливу на їхнє життя, то ця біжутерія – непотрібна. Вони можуть далі жити, кохати одне одного, а для цього їм не потрібне жодне таїнство, якщо його розуміти лише як обряд, що легалізує спільне проживання. Вони також можуть молитися разом, адже ніхто не забороняє молитися разом. Багато людей, також і католиків, уявляють собі, що саме обручки є знаком таїнственного приходу Господа. Натомість, вони є лише символом єдності, настільки ж важливим, як свічки на вівтарі. Це завжди гарніше виглядає, коли на вівтарі горить свічка, та без неї Божественна Літургія також може відбутися.
Правдивий знак подружжя виражається у тілі, в тілесності.
Правдивий знак подружжя виражається у тілі, в тілесності
Жінка і чоловік, щоб справді прийняти таїнство подружжя, повинні стати поруч, фізично, а не віртуально, і запросити Ісуса до свого подружнього зв’язку. Це відбувається тоді, коли вони моляться, коли вони поруч, коли розмовляють одне з одним, а найповніший зв’язок вони утворюють тоді, коли вступають у статеві стосунки. Щоб розпочати статеві стосунки, треба бути разом на тілесному рівні. Цього не вдасться зробити з допомогою мобільного телефону чи навіть Skype, оснащеного відеокамерою. І саме ця тілесна присутність двох людей є знаком приходу Бога. Коли чоловік та дружина тілесно перебувають разом, будують зв’язок, дбають одне про одного, кохають одне одного на різні лади, то тоді до них приходить Бог та реалізується таїнство подружжя.
Коли чоловік та дружина кохають одне одного на різні лади,
то тоді до них приходить Бог
та реалізується таїнство подружжя
Не бійся сексу, або люби і роби, що хочеш. З о. Ксаверієм Кнотцом розмовляє Сильвестр Шефер, перекл. О. Мандрика, Свічадо, Львів 2015, с. 73-78.