ДОШЛЮБНА ЧИСТОТАЩо необхідне для християнської сім'ї?
Бог любить людину, і щоби її спасти, сам стає людиною. Він помирає на хресті з любові до людини. Навіть коли ця людина б'є Ісуса, плює на Нього, сміється з Нього, то Ісус, наш Бог-чоловік, любить людину. Він розуміє, що людина неспроможна чинити інакше, бо вона поневолена гріхом. Якщо людина визнає істину, що в ній живе гріх, та увірує в Ісуса, у цю Любов, яка сильніша за зло і смерть... якщо вона повірить, що Христос-Любов воскрес... якщо повірить, що Він живе і дає свого Духа кожному, хто цього прагне... – така людина отримає спасіння. Вона досвідчить спасіння уже зараз: зможе любити себе, ближнього (свою дружину, свого чоловіка, своїх дітей) і зможе любити Бога. Ось послухайте оповідання, яке допоможе зрозуміти цю істину і буде хорошим вступом у нашу сьогоднішню тему.
Один чоловік мав дім, який був справою всього його життя. Будинок становив його гордість, був найдорожчим для нього.
Одного разу цей чоловік почув, що єдиний, кого боїться диявол, це Ісус Христос. Отже, він вирішив запросити Ісуса до себе. Знайшов Його і попросив, щоб Христос оселився у нього. Сказав: „Ісусе, це найкраща кімната в цілому домі. Живи в ній і почувайся, як удома”. Однак виявилося, що й тієї ночі знову прийшов диявол і поперевертав усе в домі, як завжди. Чоловік подумав, що замало місця дав Ісусові, й Він не хоче його захищати. Вирішив віддати Йому горішній поверх, а коли й це не допомогло, то увесь дім. Сказав: „Ісусе, віддаю Тобі увесь дім, окрім отієї кімнатки, моєї особистої”. Попри це, коли настала ніч, диявол знову зробив у домі гармидер. Безсилий господар сказав: „Ісусе, візьми усе, бо я вже більше не витримую”. Коли цієї ночі, як завжди, диявол став у дверях, – йому відчинив Ісус. Диявол побачив Ісуса і дуже злякався: „Перепрошую. Я думав, що тут живе Ковальський”, – і кинувся навтьоки.
Ми чимало говорили вам про те, що це означає: жити по-людськи, жити нормально. Лише нормальне життя приносить людині глибоке задоволення і щастя. Проблема полягає в тому, що багато людей не вміють жити нормально, не вміють по-людському розв'язувати проблеми і вирішувати труднощі. Часто вони цього хочуть, мають добру волю, але не можуть, не вміють. Ви сьогодні отримаєте інформацію про те, як отримати міць Христа Воскреслого, як бути ХРИСТИЯНСЬКОЮ СІМ'ЄЮ. Ми говоримо з вами про це, оскільки ви висловили бажання взяти католицький шлюб. Ви збираєтеся зробити серйозну справу. Ви будете присягати у присутності Бога, Церкви, родини та один одного. Тому слухайте уважно, що потрібне, аби ваша сім'я була сім'єю нормальною, тобто ХРИСТИЯНСЬКОЮ.
Ми вже говорили з вами, що оте визволення, яке Ісус Христос „здобув” своїм життям, смертю і Воскресінням, приходить до нас через Хрещення.
Згадана єдність, наш новий спосіб життя, стає можливим завдяки присутності Святого Духа в людині. Цей новий, нормальний спосіб життя базується на відносинах із Богом – Святим Духом. Фундамент нового, істинно людського реагування на все – відносини поміж людиною та Богом. І так само, як стосунки між людьми можуть бути розірвані, так може статися і в стосунках із Богом, оскільки Він є Особою і Він є Богом Живим.
Насамперед потрібно пережити відновлення свого ХРЕЩЕННЯ! Як саме це можливо зробити? – через Таїнство ПОКАЯННЯ і ПРИМИРЕННЯ, через святу СПОВІДЬ. Кожна сповідь, по своїй суті, не є розмовою зі священиком чи можливістю виплакатися, а ВІДНОВЛЕННЯМ ТАЇНСТВА ХРЕЩЕННЯ. Отже, любі наречені, якщо ви насправді хочете бути вільними і долати свій егоїзм, – вам потрібно СПОВІДАТИСЯ. У цьому таїнстві ви зустрічаєте ХРИСТА ВОСКРЕСЛОГО. Ось ти помічаєш, що не все добре у твоєму житті: конфлікти, претензії, сум... Просиш Духа Святого про допомогу, щоби допоміг тобі побачити себе самого у правді: тобто побачити свої гріхи і не засудити себе. Це можливо саме з допомогою Святого Духа, бо диявол, який теж знається на справах невидимого світу, спроможний показати людині її гріхи (тим більше, що він її до них і підштовхнув), але він показує це так, щоб відібрати у душі надію. Намагаючись побачити себе у правді, обов'язково просіть Духа Святого про допомогу, бо Дух Святий – наш Захисник перед Богом.
Ти побачиш різні гріхи: нетерплячість, надмірні вимоги, осуджування, застосування шантажу, лінощі, брак співчуття, занедбані молитви, замкненість серця на жінку/чоловіка та дітей, схильність піддаватися своїм настроям і забаганкам, безконечні години просиджені в Інтернеті... То велика благодать – побачити свої гріхи. Іспит совісті для людини дуже важливий. Для того, щоб його належно провести, можна використовувати запитання, які знаходяться у різних молитовниках. Потім, належно підготувавшись як у пізнанні своїх гріхів, так і в готовності їх зректися та жаліти про них, йдеш до сповіді і там говориш усе, чим згрішив. СПОВІДЬ – це єдина можливість нічого не боятися, можливість зняти усі маски, бути прийнятим, бо у цьому таїнстві на тебе чекає люблячий, милосердний Отець. Навіть коли священик не був би ідеальним, то Господь Бог ідеальний завжди.
Ти насправді хочеш жити як людина, люблячи інших, люблячи своїх найближчих. І якщо ти цього прагнеш – Бог тобі це дає. Бог дає тобі прощення твоїх гріхів, а також дає тобі свободу, здатність любити, здатність прощати, використовувати своє тіло і час для любові. СПОВІДЬ, таїнство ПРИМИРЕННЯ, – це діло Боже, бо сам Бог у ньому бере участь. Ти маєш стовідсоткову впевненість, що якщо лиш приносиш свої гріхи на сповідь щиро, жалієш про них і прагнеш жити по-новому, то Бог тобі прощає і дає благодать нового життя.
Найбільші святі сповідалися раз на тиждень або раз на два тижні. Ви сповідайтеся раз на місяць, як принцип, а також завжди, коли тільки буде така потреба: коли вам якось випаде скоїти важкий гріх і тим самим прогнати Святого Духа зі свого життя. Ніколи не треба відкладати до „планової” сповіді чогось тяжкого, що сталося у житті, щоб це не отруїло душу. Може, ви чули, що у перші століття християнства Хрещення вділяли через занурення. Сьогодні так теж інколи роблять. Це гарний образ того, що відбувається у Хрещенні, а саме: стару людину „топлять”, аби народилася нова. У таїнстві СПОВІДІ цей момент душа переживає заново. Якщо ви побачите у житті, що вам важко, що бракує терпеливості, що ви „зриваєтеся”, що лінощі або прив'язаність до телевізора чи грошей сильніші за вашу добру волю, що вам бракує відваги прийняти потомство, – то йдіть до сповіді. Ви цього потребуєте, а Бог на вас чекає і хоче вам допомогти. Очевидна справа, що це пов'язане з примиренням також і між вами самими. Потрібно примиритися одне з одним, простити одне одному і попросити про вибачення. Ми вже говорили про це, тому не будемо розвивати цієї теми зараз.
Наступний прекрасний дар, який ви отримуєте, – це ЄВХАРИСТІЯ, Свята Меса, Служба Божа. Про Євхаристію можна говорити безкінечно. Вона така прекрасна і така важлива! Вона містить у собі все: як каже Церква, ЄВХАРИСТІЯ – це „джерело і вершина християнського життя”. Тут ми поговоримо про неї дуже коротко.
Зазвичай у земному житті, аби довести, що ти чогось гідний, треба показати себе з якнайкращого боку, показати свої сильні сторони. А ось, щоби гідно переживати Євхаристію, потрібно показати свою слабкість. Це можливо, оскільки Бог любить нас такими, які ми є, і Його милосердя більше за всі наші гріхи. Потім уважно слухаємо слово Боже. Люди ходять до ворожок, астрологів, також до психологів, бо хочуть зрозуміти своє життя, зрозуміти, що з ними діється, чому і звідки приходить якесь страждання, якісь невдачі. Люди хочуть знайти якесь „слово”, яке їм усе пояснить. Ви ж отримуєте слова безпосередньо від самого Бога. Слово Боже дає світло і саме є світлом: воно дозволяє розуміти проблеми, які ви маєте, показує, як вам жити, і відкриває ваші очі на присутність Бога – на присутність Любові у вашому житті. Завдяки вірі ти можеш побачити, що існує Хтось, хто тебе насправді любить, хто завжди біля тебе, і тому все, що діється, може обернутися тобі на добро. Саме цього ми вчимося у першій частині Євхаристії, на ЛІТУРГІЇ СЛОВА. Пізніше ми „входимо” у ЄВХАРИСТІЮ. Це слово з грецької перекладається як „подяка”, а для нас звершування Євхаристії є подякою за Любов Бога. Ми єднаємося з Пасхою Христа, з Його смертю і Воскресінням. Своє мале життя, усі свої переживання, усе, що маєш, ти можеш з'єднати з життям самого Сина Божого. Можеш наповнитися Його Духом і, завдяки цьому, переживати своє життя як Христос, тобто – у глибокому зв'язку з Богом-Отцем. Можеш казати „амінь” – „справді так”, „нехай так буде” – усьому, що переживаєш. Бо завдяки Христу ти розумієш: усе, що звичним для нас чином нищить людське життя, тобто хрест (страждання, проблеми, хвороби, труднощі...), уже не має нищівної сили. Христос це все прийняв і перемінив у ЛЮБОВ. Коли ти єднаєшся з Ним у Святому Причасті, приймаючи Його Тіло і Кров, – отримуєш того Духа, який геть усе перемінює в ЛЮБОВ. Ось вічне життя, ось єдине істинне визволення! І воно розпочинається уже тут і зараз, на землі, не після смерті. Ми всі стараємося вчитися цього. Це істина, яка завжди перевищує нас, важко нам це зрозуміти. Але важливо, щоб ми хотіли йти у напрямку цієї Любові, цього життя, де любов перебуває у центрі, де людина має доступ до життя вічного. Ось ці кілька коротеньких слів про суть Євхаристії. Ми тільки торкнулися багатств, які вона містить у собі. Висновок дуже простий. Якщо ви хочете бути ХРИСТИЯНАМИ, якщо ви хочете жити любов'ю, – то ви не можете жити без ЄВХАРИСТІЇ. Недільна Служба Божа – це свята справа, і ви повинні на ній бути. Звичайно, ви люди вільні, можете не ходити на богослужіння і жити як погани, без Христової любові. Церковна заповідь каже, що не брати участь у недільному богослужінні без важливої причини є гріхом, який є розривом зв'язку з Богом. А гріх, як ми прекрасно знаємо, означає вигнання Духа Святого з себе та свого життя і входження в духовну смерть. Тому ми просимо вас: не відкидайте цього дару, не легковажте Любов'ю, беріть участь у недільних Святих Месах.
З Євхаристією по неділях пов'язане також і святкування ГОСПОДНЬОГО ДНЯ, недільний відпочинок. Вам добре відома заповідь „пам'ятай день святий святкувати”. Для християнина це насамперед означає бути по неділях і святах на Євхаристійному богослужінні. Зазвичай, коли ми чуємо слово „заповіді”, вони нам асоціюються із чимось важким, складним, із тим, що нас обмежує. Такі асоціації походять від злого духа, він майстер усе викривлювати. Цю його майстерність дуже добре видно саме на прикладі заповіді про святий день. Ось, Бог каже людині: відпочивай, тобі потрібен відпочинок. А людина настільки поневолена, що не відпочиває. Їй здається, що вона мусить працювати, заробляти гроші, займатися справами... Хтось сказав: як хочеш бути бідний – працюй у неділю. У Радянському Союзі працювали постійно, і часто можна було почути: ми повинні працювати, суспільна праця, три зміни, чотири зміни, п'ятирічку за три роки... І що з цього вийшло? А країни, де шанували святий день, де люди йшли на Служби Божі, – як там виглядає економічне становище? Говоримо вам це, аби звернути увагу, що Господь Бог насправді піклується про нас і все продумав мудро. Він також думає про наше економічне становище (див. Мт 6,24-34). Може, у це важко повірити, але це справді так. Наскільки важливий цей недільний день і цей відпочинок для сім'ї, для подружжя?! Бути разом, з'їсти святковий обід, відвідати рідних, може, хтось хворий і потребує відвідин. І, звичайно, побути цей день виключно один для одного, а потім – віддати себе, свій час і серце дітям, яких ви будете ростити...
Коли ми говоримо про святкування неділі, таке важливе для вас і для ваших дітей, то торкаємося проблеми грошей, їх правильного використання, а також довіри Богові.
Якщо ми ближче й детальніше приглянемося до рішень, які приймають люди, то побачимо, що насправді гроші мають величезний вплив на здійснюваний ними вибір. Скільки ж то зла коїться у світі через прагнення здобути великі гроші! У цьому світі, людина без грошей – це порожнє місце. Хто зверне на неї увагу, хто нею зацікавиться, окрім справжніх християн та ще благодійних організацій? Багато можна би говорити про значення грошей у житті людини. Христос невипадково сказав: „Не можете служити Богові і мамоні”, тобто грошам (Мт 6,24). Іншими словами, конкретизуючи у вашій ситуації: подружжя не буде щасливим, якщо ви піддастеся жадібності, якщо гроші матимуть владу над вами. Фундаментальне завдання для вас – постійно визволятися від прив'язаності до грошей, від жадібності. Без цього у вашому подружжі весь час будуть проблеми, і ви припуститеся багатьох помилок. Може, хтось собі думає: ну, я не маю з цим проблем, я не жадібний і до грошей не прив'язаний. Можливо, й так; але найімовірніше, що ти помиляєшся, бо не знаєш себе і вважаєш, ніби не маєш проблеми з прив'язаністю до мамони. Твоє мислення наївне. Ми всі маємо з цим проблему, і всі постійно потребуємо „відв'язуватися” від грошей. Господь Бог – не ворог грошей і багатства. Багатство саме по собі – тільки один із дарів Божих. Усі дари Божі призначені для людей. Але, як усі дари, також і цей дар може бути погано використаний, і тоді він нищить людину. Для чого мають слугувати гроші? Насамперед, як і кожна інша річ на світі, – для БУДУВАННЯ ЛЮБОВІ: стосунків з Богом, з нашими найближчими, з собою самим і з бідними. Гроші потрібні для виконання заповіді про любов до Бога і ближнього, а також любові до себе самого, у правильному розумінні. Якщо гроші, які ми маємо, не служать виконанню цих заповідей, то вони нас нищать. Отже, насамперед гроші мають бути засобом для будування стосунків із Господом Богом. Яким саме чином це можливо? Дуже просто: через давання милостині, бо в цій дії людина довіряє себе руці Господній, покладається на Нього. У Біблії часто говориться про десятину як про спосіб визволення від жадібності, від хтивості до грошей, і спосіб переживання довіри до Бога. Давайте десятину: тобто десяту частину з усякого прибутку, з усього, що отримуєте чи заробляєте, віддавайте на добрі справи – чи то для Церкви, чи то для бідних. Така наша порада. Дуже важливо, щоб вам ніхто не міг за це подякувати, як каже Святе Письмо: „нехай твоя лівиця не знає, що робить правиця” (Мт 6,3). Ця милостиня має бути звершена перед Богом, вона має будувати твої стосунки з Творцем, із твоїм Батьком Небесним, який турбується про весь світ, і про тебе теж, через когось, а про інших – також і через тебе. Коли ви повірите в те, що вам говоримо, увіруєте в Бога і почнете практикувати десятину, – той, хто на це зважиться, буде дуже щасливою і вільною людиною. Також це буде великою допомогою для вашого подружжя. Ви наочно, відчутно переконаєтеся, що Бог є, і що Він про вас турбується. Завдяки цьому ви також будете здатні дивитися на гроші як на знаряддя для вираження любові, для будування зв'язків з найближчими. Ти станеш спроможний купити подарунок для жінки й дітей, навчишся відпочивати, звільнишся від заздрощів, матимеш мир у серці, також і собі інколи купиш щось добре. Жадібність не матиме над тобою влади. Ти вмітимеш розпоряджатися своїм життям, життям своєї сім'ї, та ще й допомагати потребуючим. Бог зможе обдарувати тебе благами, ба навіть і багатством, бо Він бачитиме, що тебе це не зіпсує, що це служитиме добру інших, служитиме любові. Інколи Бог допускає, що жадібний стає багатим. Така людина віддає свою душу дияволові, і диявол дає їй великі багатства, – однак ці люди не бувають насправді щасливими. Нерідко стається катастрофа, чи то з самою людиною, чи з її дітьми або близькими; буває, багатий втрачає все, що мав. Тоді може статися так, що людина навертається, починає розуміти, як дала дияволові надурити себе. А інколи, втративши багатство, така людина вважає, що вона втратила взагалі все, і з розпачу накладає на себе руки. Дуже багатьох гроші привели до погуби. Тому скоріше будьте схильні радіти, якщо у вас не буде великих грошей у житті, аніж схильні жаліти, що їх нема. Можливо, Бог, який знає всі наші слабкості, просто береже вас від згуби, не даючи спокуси багатства. Любі наречені. Вирішення фінансових питань у сім'ї – справа дуже важлива. Не думайте собі: „Ми любимо одне одного, у нас все вдасться, ми все вирішимо, гроші то не проблема”. Дивіться на життя реалістично. Ви не ангели, ви тілесні люди, вам потрібно мати де жити, що їсти, ви відповідальні одне за одного і за ваших майбутніх дітей. Бути віруючим не означає бути легковажним, бо найчастіше це закінчується сварками і розпадом щастя, або тим, що хтось інший буде змушений вас виручати: чи то батьки, чи друзі, чи ще хтось. У справі грошей потрібно дотримуватися двох напрямків одночасно: не вважати гроші чи заробляння своєю метою, своїм божком (ідолом), і не бути інфантильним і безвідповідальним, так ніби хтось інший має за вас вирішувати земні проблеми і потреби. Така порада: у родині ГРОШИМА має керувати ЧОЛОВІК, батько, глава сім'ї -звичайно, у діалозі з дружиною. А друга порада, ще важливіша, – це та, що ми вже сказали, стосовно десятини. Якщо ви будете ризикувати, довіряти себе Богові (бо давати десятину зовсім не так легко, як здається, і насправді це становить визнання віри!), то вам житиметься набагато легше, і ви уникнете численних життєвих помилок (Див. Мт 6,19-34; Лк 12,22-31; Як 5,2-3 та ін).
Наступний дар, який вам дає Церква, це молитва вдома. Молитва індивідуальна, молитва подружня, молитва сімейна. Певно, ви вже не раз чули, що християнську сім'ю називають домашньою Церквою. На підставі всього того, що ми вже попередньо сказали, це визначення вам має бути зрозуміле. А визначальну рису цієї „Церкви вдома”, домашньої Церкви, становить молитва.
Це важливіше за хліб насущний. Молитися поодинці й молитися разом. Як саме це робити? Це вам вирішувати, є багато способів. Важливо, щоб молитва мала місце зранку і ввечері – як мінімум. Хоч би „щось” маленьке, наприклад, прості слова до Бога, молитва – „Отче наш” і „Радуйся, Маріє”, „Слава Отцю”. Важливо молитися до ангелів-хранителів. Моліться так, як вас навчили вдома – якщо когось навчили, і це вам допомагає жити з Богом. На одній із попередніх зустрічей ми обіцяли, що навчимо вас короткої молитви до Ангела-Хранителя. Це гарна і дуже важлива молитва. Те, що кожен із нас має свого ангела-хранителя, становить знак великої любові Бога до кожного, бо Бог нас любить і піклується про свої створіння. Якщо будете молитися, то беззаперечно побачите, як діє ваш ангельський приятель. […] Дуже допомагає у житті присвячення молитві тривалішого часу. Це може бути в будь-яку зручну пору дня. У той час, коли ти знаєш, що можеш відкласти усі свої справи принаймні на півгодини, і що ніхто тобі не заважатиме. Прочитай короткий текст зі Святого Письма, подумай про нього, а потім помолися своїми словами або якоюсь молитвою, яку знаєш напам'ять. Моліться як хочете, шукайте того, що для вас добре, і будьте вірні... Ми ж зараз говоримо про певний мінімум молитви. Що більше її буде, то краще. Може, хтось із вас практикує набагато більшу молитву: наприклад, має сімейну традицію спільного Розарію чи Коронки до Божого Милосердя. Ми вже не раз звертали увагу, яким саме чином входитиме у ваше життя благодать, необхідна для вашого подружнього життя. Насамперед Бог уділяє її під час ШЛЮБУ, якщо ви укладете його згідно з природою. Тобто добровільно та свідомо, а також, маючи волю прийняти потомство, яким Бог вас обдарує. Ця благодать наповнюватиме собою ваше життя і „нестиме” вас крізь труднощі. Особливе значення тут має інтимний зв'язок, який повинен бути людським, згідний з природою: із любов'ю і відкритим на потомство. Якщо це так, то Святий Дух підтримуватиме вас і робитиме так, що ваше співжиття буде в усіх аспектах кращим і приноситиме задоволення. Чи легко це – жити в наші часи згідно з природою? Звісно, це непросто і нелегко. Ви потребуєте допомоги від Бога. Бо ж приходить страх перед згодою на наступну дитину, з'являється емоційний спротив, щоби прийняти цього іншого і віддати йому себе. Усе те, про що ми вам досі говорили, має на меті допомогти вам. Прагнемо вас заохотити, аби ви пробували використати у своєму подружньому житті ще один вид молитви. Йдеться про коротку молитву перед тим, як розпочати статеве співжиття. Існує дуже гарна біблійна історія про Товію і Сару (Тов. 6,10–9,6) […]. Суть проблеми в тому, що ці двоє переживали труднощі, особливо Сара: вона вже й жити не хотіла, бо її сексуальність приносила тільки смерть, була немов прокляття. Чимало жінок мають за собою подібний досвід. Тому вони шукають порятунку в порнографії або навіть у новому партнері. Але ці спроби тільки поглиблюють відчуття незадоволеності та нереалізованості. Секс без справжньої любові завжди приносить смерть, тому що він суперечить природі. Не так уже просто – переживати інтимні стосунки гарно і добре! Тому ми заохочуємо вас до молитви. У тій біблійній історії Товія і Сара були людьми, яких Бог призначив одне для одного. Вони знали, що неминуче потребують допомоги Бога, аби подолати труднощі, пов'язані зі статевим життям. Вони молилися, віддалися насамперед Богові, і їхнє єднання стало благословенним. […]
А тепер розповімо про одну дуже важливу і дієву вправу. Наш Спаситель завжди каже нам правду, говорить її з любов'ю. Є такий особливий час, коли ми стараємося дивитися на себе і на наше життя так, як Він дивиться. Цей час ми називаємо ІСПИТОМ СОВІСТІ (РАХУНКОМ СУМЛІННЯ). У ньому йдеться не виключно про те, щоби побачити свої гріхи та осудити себе. Радше мова йде про те, щоб побачити себе у правді, побачити Боже діяння, Його присутність, помітити, як саме Він нас шукає і допомагає нам. Завдяки цьому, можемо більше зрозуміти самих себе і своє життя. Цей іспит совісті добре було би робити щоденно, найкраще – вечірньої пори, але можна і в інший час, аби він був насправді зручний для цього, спокійний і без розпорошень. Насамперед треба попросити Святого Духа про допомогу, бо тільки з Його Любов'ю ми можемо подивитися на себе в правді й не засудити себе. Це дуже важливо, щоби смиренно просити Його про допомогу. А потім – уважно передивитися своє життя. Як ми прожили цей день або цей певний відрізок часу? Зокрема, звернути увагу на ті моменти, коли ми щось особливим чином переживали, коли проявлялися наші емоції. Спокійно обдумати: чому я реагував саме так, звідки у мене це (гнів, злість, напруженість, збудження...). Треба не так намагатися себе звинуватити, як старатися себе ЗРОЗУМІТИ. Зрозуміти СЕБЕ – і хоч трохи зрозуміти БОЖЕ ДІЯННЯ. Добре при цьому поставити собі запитання: чому Бог це допустив, що Він хоче мені сказати через цю подію, через цю конкретну ситуацію. Зокрема, це стосується труднощів, того, що ми називаємо хрестом. Іспит совісті – це рефлексія, роздуми над тим, як я прийняв хрест цього дня. Кожний день має свій хрест. Від цього прийняття або ж відкинення дуже багато чого залежить.
Господь Бог нас дуже любить і завжди чекає, щоби нам пробачити скоєне і звільнити від тягаря провини. Свій іспит совісті ми завершуємо цим смиренним зверненням до доброго Отця. Просимо про вибачення і з довірою віддаємо себе в Його руки. Велику допомогу в іспиті совісті, у цьому надзвичайно важливому замисленні над своїм життям, становить Слово Боже. Читайте Біблію, не бійтеся. На завершення сьогоднішньої зустрічі ми прочитаємо уривок зі Святого Письма, стараючись зрозуміти, що Бог через це слово говорить нам, кожному з нас особисто.
І ще про одне хочемо сказати дуже чітко. Аби жити згідно з тим, про що ви скажете у шлюбній присязі, тобто жити по-людськи і щасливо, ви потребуєте СЕРЕДОВИЩА ВІРИ. Про що саме йдеться, що таке це середовище віри? Це група людей, СПІЛЬНОТА, яка живе вірою, тобто живе так, як ви самі збираєтеся жити. Колись, коли все суспільство жило більш-менш так, як це вписано у природу людини, мати своє середовище віри не було таким обов'язковим. Нині суспільство, у якому ми живемо, щоразу більше відривається від коренів, з яких виросла його сила. Люди відкидають Бога, і все їм видається дозволеним. Як це висловив Достоєвський, „якщо Бога немає, то можна все”. У житті багатьох людей Бог не грає особливої ролі, вони втратили контакт із Христом Воскреслим і підпадають під вплив інших потужних середовищ, які виступають проти Бога, проти законів природи. Дуже цікаво, що ці впливові групи, з одного боку, проголошують велику потребу вшановувати закони природи, навіть права тварин, а з іншого боку – повністю заперечують, що людина також має свою природу, яку обов'язково потрібно вшановувати. Ця боротьба зла проти добра, за якою завжди стоїть диявол, існувала відвіку. Диявол уже програв, але він ще хоче коїти зло, бо ненавидить людину. Він робить це дуже хитро і розумно, ми ще про це детальніше поговоримо на наступній катехизі. Тепер же хочемо сказати тільки одне: ми повинні бути реалістами – і ми, і ви. Ми розуміємо, що зараз проголошуємо вам те, що зовсім не є популярним, модним у нинішньому світі. Ми знаємо, що більшість людей думає інакше. Ми переконані, що говоримо вам правду, і що той спосіб життя, який ми вам пропонуємо, приносить людям щастя. Ми також знаємо, що людина слабка, піддається впливам оточення, хоче бути такою, як усі довкола. Як захищатися від впливів цього світу, який блукає у мороці? Треба мати „свій світ”: СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ І ВІРИ. Потрібно жити у світі, який Бог нам дав, приймати цей сотворений світ, але мати також і свій власний світ: спільноту людей, які мислять згідно (подібно до перших учнів, які мали „одне серце й одну душу”), переживають подібні проблеми і можуть підказати правильні шляхи їх розв'язання. Дуже цікаво вивчати історію. Коли подивитися на історію християн, тобто Церкви Христової, то побачимо, що Святий Дух керує історією. Це видно також і через той факт, що в кожну епоху Святий Дух створював такі форми суспільного життя, організації, спільноти, форми побожності, які ставали конкретною допомогою для людей тих часів. В наші часи, коли ми переживаємо кризу цілої європейської цивілізації, Святий Дух також діє. Він створює, через різних людей, ті засоби допомоги, які відповідають нинішнім поколінням. В наші часи Святий Дух також покликав до існування чимало спільнот і рухів, які гуртують віруючих людей і допомагають їм жити тим, що вони отримали у Святому Хрещенні. Аби краще пояснити потребу середовища віри, послужимося прикладом зерна. Всі знають, що зернинка – маленька, але вона несе в собі величезну міць. Якщо лиш виникнуть відповідні умови, то з маленького зернятка виросте, наприклад, велике дерево з прекрасними плодами, як яблуня чи груша. Ось так подібно діється й зі святим Хрещенням. Під час Хрещення ми отримуємо щось неймовірне і таке маленьке, як зернинка, але з її могутньою силою життя: ми отримуємо спосіб інакшого життя, нормального, уповні людського, визволення зі страху, здатність любити. Це можливе тому, що ми отримуємо реальний зв'язок із Всемогутнім Богом – Творцем всесвіту і нашим Отцем. Ця благодать Хрещення перебуває в нас, немов зерно. Вона так само, як зерно, а в духовному сенсі, то й набагато більше, несе в собі величезний потенціал. Це така „прийнята всередину атомна електростанція”. Але таїнства ніколи не діють магічно. Щоб благодать Божа діяла в людині, потрібна воля цієї людини та відповідні умови. Ці умови у певному розумінні подібні до того, що потрібно кожній зернинці: вода, світло і тепло сонця, земля. Якщо одного з цих елементів забракне, зерно не зможе вирости. Вода – це молитва, таїнства, літургія; сонце – Слово Боже, а земля – спільнота віруючих, Церква.
А якщо такої спільноти немає у вашій парафії, то що робити? – Якнайкраще, як лише умієте, жити у своїй парафіяльній спільноті. Ви можете виїхати на якісь зустрічі для подружжів і родин, що організовуються в Церкві. Можливостей існує чимало. Запам'ятайте ці слова: БОГ вас любить, ЦЕРКВА вас любить. У Церкві є різні форми допомоги для вас, щоб ви не були самотні, щоб розвивалися, раділи своїй вірі. Церква і сам Бог завжди на вас чекатимуть. Коли з'являться проблеми, коли здаватиметься, що ситуація безвихідна, то знайте, що вихід завжди є: з Христом Воскреслим завжди існує вихід. Ось така історія. Одного разу до столяра, змученого спекою і життям, двоє священиків принесли образ „Повернення блудного сина”. Столяр був вірменин, справа діялася в Туркменістані. Просили його, аби зробив для образу раму. Столяр подивився на образ і замислився. За хвилину сказав: „Бувають у житті людини такі миті, коли здається, що ситуація безнадійна, почуваєшся так, ніби тебе замкнули у кімнаті, де вікна і двері забиті, виходу немає. А коли сядеш і спокійно подумаєш, і добре розглянешся – то бачиш вихід: на тебе чекає милосердний Отець, дорога до Батька”.
Ми усвідомлюємо, що багато з почутого вам важко зрозуміти і прийняти. Ми ж це все говоримо не для того, щоб вас обтяжити і змусити до чогось. Попри те, що багато разів пролунало «ви повинні»... Неодноразово ми говорили: „Якщо ви хочете бути щасливими, ви повинні...”. Бог любить вас, і Він завжди буде готовий вас прощати і розпочинати все заново. Такий уже наш Бог, цей Єдиний Бог, єдиний, який Існує. Ми прагнули переказати вам правду. Переказати її як напрямок, у якому варто йти, переказати як обітницю. Подивіться, яке гарне життя християнське, яке гарне може бути життя сімейне і подружнє.
Отож, аби завершити сьогоднішню зустріч добрим і відповідним словом: подружжя з Христом, із любов'ю, є і важке, і легке, і гірке, і солодке, а без Христа воно тільки важке і тільки гірке. Як сказав наш Господь і Спаситель: „Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я облегшу вас! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій душам вашим. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий” (Мт 11,28-30). […] Просимо вас – перекажіть запрошення своїм батькам на наступну зустріч за два тижні. Скажіть їм, що ми дуже гаряче просимо їх прийти. Р. Змітрович (ред.), Дошлюбні зустрічі – катехизи. Божа благодать необхідна для щасливого подружжя, Свічадо, Львів 2015, с. 155-167.
|
Папа Бенедикт XVI до НАРЕЧЕНИХНавіщо готуватися до шлюбу і про що йдеться в цьому приготуванні?Краса, добро і щастя подружнього і сімейного життяВідповідальна прокреаціяЗло і страждання у подружньому та сімейному життіКонтрацепціяВідмінність між природним регулюванням плідності та контрацепцієюПро запліднення in vitroЕтика відповідальної прокреації і структура подружнього актуЧому в подружньому житті стільки страждання?Який вихід із трагічного становища людини?Як благодать, любов Христа, перемога над гріхом та егоїзмом приходять у життя подружжя?Як розпізнати призначену для мене „половинку” – ЗАРУЧИНИПізнання і прийняття себеЖінка й чоловік: відмінності як дар і завданняПодружнє життя у згоді з природою людиниСпілкування і діалогТіла подружжя – сакраментальний знак приходу БогаСімейне життя – ВИХОВАННЯ дітейЩо необхідне для християнської сім'ї?Світ, в якому ми живемоЗустріч і катехиза для батьків нареченихЯк добре приготувати і пережити шлюб і весілляЯк організувати християнське весілляМОЛИТВИ НАРЕЧЕНИХМОЛИТВИ БАТЬКІВ ЗА ЗАРУЧЕНИХ ДІТЕЙБАТЬКІВСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ
|