ДОШЛЮБНА ЧИСТОТАЗло і страждання у подружньому та сімейному житті
Чому так відбувається, попри те, що переважна більшість наречених щиро обіцяють одне одному любов? Чому егоїзм і зло перемагають? Страждають при цьому не тільки дорослі, яким життя не вдалося, – страждають також і невинні діти.
У кожної третьої жінки після аборту виникають ускладнення, а кожна раніше чи пізніше зазнає ДУХОВНОГО СТРАЖДАННЯ. Кожна друга дівчина після першого ж аборту залишається НЕПЛІДНОЮ! Кількість неплідних пар в Україні перевищує 2 млн., як свідчать дані Міністерства охорони здоров'я. Офіційно перебувають на обліку 1,2 млн. таких пар. За даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я), від 15-20% пар нашої планети страждають від неплідності. Як це можливо, що мама убиває в собі нове життя, що до цього призводить, чому це зло таке сильне?
Чому так відбувається, що людина стає здатною до насильства і кривдження слабкіших? Це все цифри, але за цифрами завжди стоять конкретні люди, їхні страждання. Певно, ніхто з них не бажав собі такого зла і страждання; однак воно з'явилося. Чому, звідки воно взялося?
Вони ще намагаються якось врятувати своє подружжя. Розмовляють, хочуть усе розпочати заново. Хочуть оновити свої інтимні стосунки: може, секс допоможе відродити втрачене. Але первісної гостроти почуттів уже немає, отже, аби розпалитися сильніше, вони починають вдаватися до більш вигаданих форм інтимної близькості, навіть іноді до певних відхилень чи відвертих збочень, вдаються до ПОРНОГРАФІЇ. Але це нічого не дає. Після кожного такого зближення залишається відчуття несмаку та якась порожнеча. Вони кажуть: ну давай спробуємо, „заведемо дитину”, може, дитина нас з'єднає. Вона думає, що як матиме від нього дитину, то, може, буде краще, він більше буде вдома. Пара „пробує” мати дитину. Але виявляється, що це не так собі просто. Минають місяць за місяцем, а дитини нема. Ідуть до лікаря – може, він допоможе. Ну, і, звичайно, є проблеми з плідністю. Лікар каже, що, найімовірніше, це через застосування контрацептивів, зокрема через ті таблетки, які вона приймала у 17-18 років. Вона зізнається, що навіть робила аборт. Так, відповідає лікар із сумом, тим більше можливі дуже серйозні наслідки. Вони потрапили до доброго лікаря, який має добре серце. Він запитує жінку: ви, напевно, переживаєте через цей аборт? З'являються сльози. Лікар каже спокійно: не засуджуйте себе, подібне переживають усі жінки, які робили аборти. Це так званий ПОСТАБОРТНИЙ СИНДРОМ. Я можу вам допомогти, я християнин, але порозмовляймо вже після роботи... Звичайно, не кожне подружжя, яке вживало протизаплідні засоби, матиме пізніше таке життя, як ми обговорюємо. Однак елементи цієї історії є спільними для дуже багатьох подружжів. Як багато страждання! І чому ж це так? Саме тому ми хочемо надати вам інформацію про деякі речі, аби ви знали правду. Аби вона допомогла вам уберегтися від страждань, викликаних неправильною поведінкою.
Один із методів, який нищить дар плідності, це контрацепція: contraceptio у новолатинській мові буквально означає „виключення, відкинення”. Тобто КОНТРАЦЕПЦІЯ – це втручання у фізіологічний, природний процес плідності з наміром знепліднення, недопущення запліднення, уникнення зачаття. До засобів контрацепції, у правильному розумінні цього слова, належать:
Натомість усе інше, що загалом називають контрацепцією, нею не є:
КОНТРАЦЕПЦІЯ суперечить природі: вона руйнує біологічні механізми наших тіл, зокрема найчутливішу систему – репродукційну, тобто шкодить здоров'ю і плідності. Крім того, сама суть ПОДРУЖНЬОГО АКТУ змінюється через використання контрацепції. Заперечується любов, яка сама по собі є цілковитим даром, бо егоїзм, свої інстинкти і використання іншого опиняються на першому місці. Нібито оберігаючи, контрацепція насправді створює великі проблеми, які виражаються у послаблені подружньої любові і єдності, віддаленні одне від одного та втраті взаємоповаги.
ЖИТТЯ ЛЮДИНИ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ У МОМЕНТ ЗАПЛІДНЕННЯ яйцеклітини сперматозоїдом. Від цієї миті зачаття вже відомо, чи то буде дівчинка, чи хлопчик, якого зросту, який матиме колір очей, які схильності до хвороб. Далі вже тільки питання етапів розвитку і помітних змін у вигляді плоду, але суть залишається та ж сама: як повністю розвинена дитина під кінець вагітності, так і щойно запліднена клітина, є людиною. Тому переривання вагітності на будь-якому етапі є вбивством людської істоти. Аборт, тобто вбивство дитини в лоні матері, називають по-різному: чистка, операція з переривання вагітності, відновлення місячного циклу.
Лікар Ентоні Леватіно з США зробив близько 1200 абортів до часу, поки став їхнім противником. Ось як він описує процедуру аборту: „Після значного розширення стінок шийки матки і скачання амніотичної рідини, в якій плаває плід, береш у руки сталеві щипці. Вони приблизно ЗО см завдовжки, і закінчуються 5-сантиметровими щелепами, по краях яких – ряди гострих зубів. Їх використовують для захоплення і подрібнення тканини. Аборт у другому триместрі робиться наосліп. Дитина може перебувати в будь-якому положенні, в будь-якому місці в матці. Отже, сягаєш в глибину і ловиш усе, що вдасться [...]. Коли щось спіймаєш, подрібнюєш його щипцями і витягуєш з усіх сил. Справді міцно. Відчуваєш, що всередині щось відпустило – а назовні з'являється вже повністю сформована ніжка, довжиною приблизно 15 см. Тоді знову сягаєш щипцями всередину. Знову тягнеш з усіх сил. Витягуєш ручку аналогічної довжини. Сягаєш знову і знову... Виймаєш хребет, кишечник, серце і легені. Але найважчою частиною абортів в другому триместрі є витягування голівки дитини, яка в цьому віці є завбільшки із велику сливу, і на даному етапі вже вільно плаває в матці. Дістати її можна, якщо ввести всередину щипці повністю. А впевненість, що голівку вже вловив, матимеш, коли щипці щось трощать, а назовні випливе біляве желе. Це мозок дитини. Тепер можеш досягти останків черепа. Часто виходить крихітне личко, яке дивиться на тебе зі скляними оченятами.
[...] аборт це не операція у сенсі будь-якого іншого хірургічного втручання. Аборт – це брутальне порушення гормональних процесів в організмі жінки, де все налаштоване на зачату дитину. Тому аборт завжди супроводжується фізичними і психічними наслідками, які разом називаються „ПОСТАБОРТНИЙ СИНДРОМ”.
До ФІЗИЧНИХ НАСЛІДКІВ зараховуємо:
Наслідки аборту відображаються також і на житті чоловіка та народжених дітей (братів і сестер убитої дитини). У ЧОЛОВІКІВ це депресія, емоційні проблеми, алкоголізм, конфлікти у подружжі. Багато подружжів навіть розпадаються. У ДІТЕЙ зустрічається „синдром уцілілих”: почуття невпевненості, сумніви у любові батьків. Зранені абортом батьки часто несвідомо відштовхують також і своїх народжених дітей. Словом, усе це свідчить про одне: аборти – це вбивство, вони не звільняють від жодних проблем, а створюють їх ще більше і на все життя. Можливо, не всі з вас знають, що за добровільно зроблений аборт, а також за співучасть у ньому – якщо без цієї співучасті злочин не був би скоєний – віруюча людина, як наслідок, отримує екскомуніку (анафему), тобто виключення з Церкви. Це означає, що такій людині не можна приступати до святих таїнств, а також їх здійснювати (бо деякі таїнства можуть бути здійснені мирянами, наприклад, таїнство подружжя). Екскомунікований також не може бути призначений ні на яку посаду в Церкві, ані виконувати якесь служіння. Наприклад, йому не можна бути лектором, хресним, свідком Миропомазання. Бог є Милосердя, і через Церкву Він прагне допомогти кожній жінці й кожному чоловікові, які прагнуть жити як нормальні люди і не грішити. Коли вони жаліють про гріх аборту та приступають до сповіді у сповідника, який має право звільнити їх від екскомуніки, то тоді вони отримують прощення свого гріха.
ПОРНОГРАФІЯ, від грецького „порні” – проститутка, і „графі” – писати: вульгарно натуралістичне, непристойне зображення статевого життя у живописі, літературі, кіно, фотографії тощо, або словесне описання статевого акту з метою сексуального збудження. Насамперед порнографія нищить гідність жінки, зводячи її до рівня об'єкту торгівлі. Вона впливає на спосіб сприйняття жінки чоловіком. Чинить так, що люди, які нею користуються, стають узалежненими від певного зразка, з яким жодна жінка не може зрівнятися. Тому що поліграфія і сучасна техніка дозволяють створити образи, які схожі на справжні фотографії (реальних сцен), однак насправді вони спеціально поставлені і не відповідають дійсності. Порнографія створює образ штучної привабливості, яка дуже рідко трапляється у жінок. Натомість у сприйнятті чоловіка виникає образ жінки, чия врода не має ніяких вад і чия сексуальність не має меж, а таких жінок на світі не існує. Такий неможливий стандарт приводить чоловіків не тільки до легковаження красою своїх дружин, але й робить так, що для чоловіка, який сягає до порнографії, тілесність його жінки вже не є сексуальним збудником. Якщо жінка намагається такому ідеалові відповідати, то це приводить її тільки до гіркого розчарування, а слідом за тим до несприйняття власного тіла і взагалі самої себе. Нормальний вигляд і нормальна поведінка перестають обумовлювати сексуальне життя такої пари. У сучасній американській психологічній літературі звертається багато уваги на узалежнення від порнографії: уява, мрії, сексуальні переживання викликають сильну залежність. Шарлотта Девіс Касл у виданні „Жінка, секс і залежність” аналізує, серед іншого, вплив порнографії на людей, звертаючи увагу, що вона діє як наркотики. Енн Вілсон Шеф, відома у США психотерапевт, зауважує, що кожна залежність – непоступлива, підступна і нищівна. Теж саме і з сексуальною залежністю, в цьому разі, відносно порнографії. Людина, яка сягає до порнографії, стає неспроможною налагоджувати глибокі тривалі стосунки сексуального характеру, тобто стає нездатною до нормального сексуального співжиття у подружжі.
ШТУЧНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ неприйнятне для людей з кількох причин. Насамперед, це методика, яка порушує цілісність подружньої статевої близькості. Такий сухуватий термін означає, що у подружжі, яке Бог задумав прекрасним, фізичне єднання так само має бути прекрасним, виражаючи любов, а не тільки пристрасть, і має бути відкритим на життя, яке Бог посилає у світ через подружню пару. Натомість будь-яка спроба розділити це єднання на складові вбиває суть подружньої близькості. Тому ненормальною буде статева близькість без бажання мати дітей, як також і бажання мати дітей поза тілесною близькістю чоловіка і жінки. Механічним чином відірвати запліднення від близькості, яка виражає любов, це зруйнувати задуману Богом гармонію. Це суперечить людській природі і тому завжди приносить шкоду людині. Крім того, під час штучного запліднення in vitro ніколи не здійснюється одне запліднення окремо, отож потім постає проблема, який з ембріонів підсадити до матки, а які знищити. А знищення вже запліднених людських клітин є вбивством людської істоти. Батьки, які прагнуть мати дитину, не так часто задумуються про те, що за одне вдало народжене дитя вони платять смертями кількох або кільканадцяти інших дітей. Медики вибирають із запліднених клітин ті, які виглядають найкращими, тобто вибирають поміж зачатих людських життів, як товар на прилавку. Відбір „сильніших”, на думку лікаря, клітин, заморожування „гірших” чи „слабкіших”, а тим більше викидання їх у смітник медичних відходів – справа етично недопустима. Імовірність вдалої підсадки і подальшого народження, за статистикою, при поодинокій процедурі, становить 20%. Тобто, з кожних 10 новостворених людських життів – 8 приречені на загибель. Близько половини пар, які вирішили скористатись з методу in vitro, не можуть однак дочекатись потомства. Ще одне дуже важливе, ключове зауваження: така методика суперечить природі любові, бо дитина за такого підходу стає річчю, а не особою. Можна було б ще поговорити про такі „деталі": як відбувається „здобування” сперми від чоловіка, як сильно це його принижує. А також й про те, як сильно руйнує здоров'я жінки „живлення” гормональними препаратами заради того, щоб підвищити ймовірність запліднення. (Наприклад, in vitro значно підвищує ризик виникнення пухлин у яєчниках та грудях жінок.) І скільки розчарувань, адже результативність цього методу дуже низька... Діти, народжені з використанням in vitro, частіше хворіють. Існує чимало проблем, пов'язаних із донорами сперми та жінками, які продають своє тіло, щоб виносити вагітність. Можливо, ви здивовані тим, що ми тут кажемо, отже, заохочуємо пізнавати правду і шукати інформацію з різних джерел. Про те, що говориться в Церкві, рідко коли кажуть медіа, мало що розповідають у лікарських кабінетах чи лікарнях. У клініках штучного запліднення працює дуже багато тих, хто свідомо налаштований заробляти великі гроші на людській біді та гріхах, на цих формах зла. Саме ці середовища, пропагуючи контрацепцію і аборти, роблять чоловіків та жінок безплідними, а потім використовують це безпліддя, аби знову заробити на людському стражданні чергові брудні гроші. […] Варто додати, що Існує новий напрямок у медицині – НаПроТехнологія, яка займається лікуванням безпліддя, вона спирається на ретельну діагностику, поліпшення загального та гінекологічного здоров'я та створення можливості для подружжя зачати дитину у природний спосіб, поважаючи водночас гідність жінки і цілісність подружжя. Ефективність НаПроТехнології є набагато вища ніж in vitro.
Ще хочемо розповісти вам декілька житейських історій. Цей хлопець, а власне, вже молодий чоловік, також не вмів її відсторонити від новоствореного гнізда, надалі потребував комфорту, щоби бути любленим і відчувати всебічну опіку. Він не вмів бути зі своєю дружиною, залишити маму, нерідко проводив із мамою більше часу, ніж із жінкою. І подружжя, звісно, розпалося. Він настільки зжився почуттями зі своєю матір'ю, що вже був неспроможний жити інакше. Однак підсвідомий протест поступово наростав, і з часом цей чоловік усвідомив, що через цю залежність від матері, його життя є таким невдалим, а його серце більш сповнено ненавистю, ніж любов'ю. Щоб якось заглушити свою внутрішню пустку, чоловік просиджував довгі дні в Інтернеті...
Отож з'явилася в його житті інша жінка, яка була одружена. Вона співчувала йому, вислуховувала. Справа йшла до розлучення. Його дружина була в шоці, впала в депресію. Вона не могла зрозуміти, як це все сталося?! Звинувачувала свого чоловіка перед дітьми. Усі дуже страждали від цього...
Повторюємо це запитання: чому більшість подружжів нещасливі, попри те, що щиро присягають одне одному у любові, і попри те, що мають добру волю? […]
Р. Змітрович (ред.), Дошлюбні зустрічі – катехизи. Божа благодать необхідна для щасливого подружжя, Свічадо, Львів 2015, с. 26-32, 34.
|
Папа Бенедикт XVI до НАРЕЧЕНИХНавіщо готуватися до шлюбу і про що йдеться в цьому приготуванні?Краса, добро і щастя подружнього і сімейного життяВідповідальна прокреаціяЗло і страждання у подружньому та сімейному життіКонтрацепціяВідмінність між природним регулюванням плідності та контрацепцієюПро запліднення in vitroЕтика відповідальної прокреації і структура подружнього актуЧому в подружньому житті стільки страждання?Який вихід із трагічного становища людини?Як благодать, любов Христа, перемога над гріхом та егоїзмом приходять у життя подружжя?Як розпізнати призначену для мене „половинку” – ЗАРУЧИНИПізнання і прийняття себеЖінка й чоловік: відмінності як дар і завданняПодружнє життя у згоді з природою людиниСпілкування і діалогТіла подружжя – сакраментальний знак приходу БогаСімейне життя – ВИХОВАННЯ дітейЩо необхідне для християнської сім'ї?Світ, в якому ми живемоЗустріч і катехиза для батьків нареченихЯк добре приготувати і пережити шлюб і весілляЯк організувати християнське весілляМОЛИТВИ НАРЕЧЕНИХМОЛИТВИ БАТЬКІВ ЗА ЗАРУЧЕНИХ ДІТЕЙБАТЬКІВСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ
|