ПОЧАТОК ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ"Збереження індивідуальності", Еріх Блехшмідт
Наукова редакція: П. Гусак, З. Городенчук, О. Кука.Літературна редакція: Н. Рибак.Праця відомого німецького ембріолога Еріха Блехшмідта (1904-1992) "Збереження індивідуальності" є неначе підсумком та філософським осмисленням результатів його довголітніх досліджень. Очолюючи протягом 30 років (1941-1973) Анатомічний Інститут Університету Ґеттінґена, автор виготовив повну серію анатомічних реконструкцій пренатального розвитку людини, в результаті якої виявилося, що так званий "основний біогенетичний закон" Ернста Геккеля недійсний, та що людина у пренатальній фазі свого життя не стає людиною, а є людиною від моменту запліднення. На тій підставі людину слід трактувати як особу на кожній стадії її розвитку та, відповідно, шанувати її гідність і життя незалежно від того, наскільки виразно на кожній із стадій проявляється її особовість.
Еріх Блехшмідт: «Індивідуальність живої людини зберігається від моменту запліднення, протягом усього розвитку і аж до смерті, змінюється тільки зовнішній вигляд. Сьогодні – це доведений як елементарний принцип біології факт. Досліджувати, на якій стадії розвитку з людської зиготи виникає людина, – хибно вже в засновку. Адже людина не стає людиною, а є людиною, починаючи від запліднення. ми говоримо про розвиток людини не тому, що із якогось, спочатку, можливо, неспецифічного нагромадження клітин у процесі розвитку все виразніше виникає людина, а тому, що людина розвивається із уже людської клітини. Бути людиною – це не феномен, що випливає з онтогенезу, а дійсність, яка є передумовою онтогенезу».
Роздрукувати |
"Збереження індивідуальності", Еріх Блехшмідт
|