Бог іде з нами по цьому шляху [ПОДРУЖЖЯ]. Він присутній завжди і всюди – також у нашому статевому з’єднанні.

Д-р Вільям Гульме, лютеранський богослов, написав: «Бога, якого ми вшановуємо у Христі, не треба щойно впроваджувати у сексуальну радість. Він там уже є».

Бувають такі подружжя, які моляться разом кожного вечора, за винятком тих днів, коли вони з’єднуються у статевому акті. Це виглядає так, неначе у них нечиста совість, коли вони переживають сексуальну радість. Вони відділяють життя сексуальне від духовного.

Біблія не знає такого роз’єднання. Бог із Біблії, Отець Ісуса Христа, який став тілом, є владикою усіх ділянок життя, з сексуальною сферою включно.

У п’ятій главі Послання до ефесян апостол Павло з’єднує ці обидві сфери майже шокуючо для нашого вуха: «І вони обоє будуть одне тіло. Це велика тайна, я говорю про Христа і Церкву» (Еф. 5,31-32). Така єдність має не тільки фізичні і духовні аспекти, вона включає також і релігійний. Тому сексуальна радість також плодотворно впливає на наше духовне життя.

Віруючі подружжя говорять про фізичне спілкування як про духовне переживання. Тому що Христос є в центрі їхнього подружжя, для них статевий акт стає вдячним розкриттям себе самого перед Богом. Я не знаю кращих слів, які б ясніше висловили це, ніж молитви д-р Берда і його дружини: «Вчора ввечері ми любилися, а сьогоднішній день є новим, променисто новим, і сповненим життя. Ми говорили, сміялись і молились спільно нашими тілами. А Ти, Господи, був так безмежно близько, Ти тоді завжди присутній, особливо тоді.

Наша внутрішня близькість зростає і стає з Тобою більш живою.

Ти є тут. Це Твоя любов – це Ти, який з’єднав нас шлюбом у чудесну єдність з Тобою. А сьогодні вранці? Цей ранок – це схід сонця, це ріст почуття, це очікування чогось прекрасного.

Сьогоднішній день новий, променисто новий, повний життя, і напруженість нашої любові зростає, притягає нас до себе, і до Тебе, Господи!». 

 

Інгрід ТРОБІШ, співзасновниця Місії сімейного життя, місіонерка в Африці, письменниця.

 

---

І. Тробіш, Бути жінкою – це радість… і яка роль у цьому чоловіка, перекл. Х. Шумиляк, Свічадо, Львів 1998, с. 36-37.