Коли Ісав почув слова свого батька, скрикнув він великим і жалісним голосом та сказав до батька свого: „Благослови мене, мене також, мій тату!” (Бут. 27,34).

У цих словах Джон побачив свій душевний біль. Він довго чекав батьківського благословення, але так ніколи його і не отримав. Тоді він зрозумів: крик Ісава відображає не лише його особистий біль, а й біль усіх тих, кого він щодня бачив у психіатричній лікарні.

Усі ми потребуємо любові та уваги. Бог уклав ці потреби в глибини нашого єства, щоб ми підтримували близькі відносини з Ним та з іншими людьми. А через батьківське благословення ми вчимося його отримувати і давати іншим.

Проте у світі, де панує гріх, багато дітей виростає так і не задовольнивши цих базових потреб. На превеликий жаль, ставши дорослими, вони виховують дітей так само. Саме тому багато з нас ходять з важким тягарем на серці.

Перед смертю Авраам, Ісаак та Яків благословили декого зі своїх дітей, але у Божому плані сказано, що „всі народи” мають бути благословенні через Авраама. Через Христа, який помер за нас, усі ті, хто прибігає до Нього, отримують безмежну любов і визнання у Бога.

Проте благословення не обмежується прощенням провин. Ісусова смерть не лише відновила наші відносини з Богом, вона також дала нам шанс на щиру любов до інших – через Його дух, що живе в наших серцях. Тож, можемо розірвати цикл „нещасть” і ростити дітей з невичерпним запасом любові, а також допомогти їм передати вдосталь любові для їхніх дітей.

Джон Трент розділяє свою книгу на п’ять основних частин:

1. Виразний дотик. Патріархи, вділяючи своє благословення, зазвичай цілували, покладали руки на ці особи або й навіть садили на коліна.

2. Слова. Вони говорили своїм дітям слова підбадьорення та заохоти.

3. Цінування. Слово „благословити” у первісному сенсі означає „робити поклін” чи „схилятися перед особою, яку благословляють”. Отож вони промовляли слова, що вказували на цінність тих, кого благословляли.

4. Передвіщення великого майбутнього. Патріархи часто виголошували пророцтва про майбутнє своїх дітей. Ми також можемо робити щось схоже, наголошуючи на їхніх талантах, здібностях і заохочувати їх словами про велике майбутнє, що Господь приготував для них.

5. Зобов’язання. Благословення патріархів не закінчувалися словами – вони брали активну участь у житті своїх дітей і готували все для їхнього благословенного життя.

Через Ісуса Христа ми стали спадкоємцями Авраама і його благословення. Нам не треба чекати дня смерті, щоб обрати, кого зі своїх дітей хочемо поблагословити. Ми можемо щоденно робити це для наших дітей. І, можливо, тоді побачимо нове покоління людей, що не страждатиме від болю, який Джон Трент асоціює з криком Ісава.

 

Практичні поради для батьків Дотримуйтеся описаних вище елементів благословення своїх дітей. Робіть це регулярно! Виявляйте свою любов через дотик. Не забувайте казати підбадьорливі слова. Цінуйте їх та показуйте це. Діліться з дітьми планом майбутнього щодо них. Зробіть тверду постанову благословити кожну свою дитину. Також дуже рекомендую книги Джона Трента. Переказане в цьому розділі – це лише „десерт” з його „святкового столу”. Choosing to live the Blessing використана за дозволом автора.

 

---

Р. Осборн, Біблійні секрети виховання, перекл. О. Пущак, Свічадо, Львів 2015, с. 71-73.