Я надзвичайно люблю читати про Іллю та Єлисея, двох пророків, через яких Бог звершив багато дивовижних чуд: викликав вогонь з неба, подолав ворожі армії з допомогою ангелів, проголошував початок і кінець голоду, зіслав вогняну колісницю та багато іншого. Серед тих вражаючих дій, які Бог використовував, щоб змінювати царства, ці двоє пророків також зверталися до Бога з проханнями за трьох матерів.

У час, коли на землях панував жорстокий голод (про який напередодні повідомляв Ілля), Бог велів пророкові зайти в дім вдови, що мала його нагодувати. Ілля знайшов її хатину та попросив їжі. Вона у відповідь сказала, що має лише трошки олії та муки, щоб зготувати вечерю для себе та свого сина. Проте в Іллі не бракувало нахабності, щоби попросити нагодувати спочатку його, і тоді, він пообіцяв, станеться чудо. Так і сталося: мука та олія не закінчувалися в посудинах удови аж до закінчення голоду. Невдовзі у цієї вдови помер син, тож вона віддала його тіло Іллі, і пророк молився і повернув матері сина живим (див. 1Цар. 17,8-24).

Перемістимося трохи вперед, у часи Єлисея, і згадаймо вдову, що приходила до нього зі своєю проблемою. Вона заборгувала багато грошей і не могла їх віддати, тож кредитори хотіли забрати її синів у рабство. Єлисей наказав їй позичити якнайбільше великих посудин і перелити в них олію, яку вона тримала в маленькому глечику. Коли вона це почала робити, то побачила, що олія не закінчується, а наповнює всі посудини, які вона зібрала. Потім вдова олію продала і віддала борг, а на решту коштів могла утримувати себе зі своїми синами (див. 2Цар. 4,1-7).

Третя жінка, про яку піде мова, не була ані вдовою, ані не мала боргів. Їй належав великий будинок, тож вона приготувала для Єлисея кімнату, де б він міг відпочити після тяжкої дороги. В подяку за таку щедрість та гостинність пророк хотів дізнатися, чи не потребує ця жінка чогось взамін. Слуга пророка повідомив йому, що вона була бездітна. Єлисей сказав їй, що через рік у неї буде дитина. Так і сталося – у неї народився син. Проте, невдовзі він захворів і помер. Тоді жінка поклала його на ліжко, де відпочивав Єлисей, і відчайдушно пішла шукати пророка. Єлисей повернувся у її дім та воскресив хлопчика (див. 2Цар. 4,8-37).

У ті дні, коли Ісус перебував у своєму містечку, Він згадав одну із цих жінок, щоб пояснити, чому Він не творив чуд там, де всі знали Його як сина Йосифа, теслі.

А Він казав їм: „Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині”. Він же додав: „Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині. Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю, однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки...” (Лк. 4,23-26).

Є багато речей, які перешкоджають укріпленню нашої віри. Ані вдова, про яку згадав Ісус у цьому уривку, ані чоловік, про якого Він розповідав далі, не були ізраїльтянами. Його слова так розлютили натовп, що вони вигнали Ісуса з міста і навіть хотіли скинути Його зі скелі (див. Лк. 4,28-30). Іноді нам стає дуже комфортно з нашим християнством і ми забуваємо, яким могутнім є Бог. Він здатний на нашу молитву дати таку неочікувану відповідь, яка перевищить усі наші сподівання.

Перша вдова, замість того щоб спожити останні харчі разом з сином, приготувала вечерю для Іллі. Бог винагородив її за тверду віру і забезпечив їжею на весь час, аж до завершення голоду. Вона продовжувала готувати та гостити в себе Іллю, а коли її син захворів і помер – пророк повернув його до життя. Хай яке для нас воно є незбагненне, це трапилося з нею через її віру.

Друга вдова прийшла до Єлисея, шукаючи допомоги і Божого заступництва. Коли вона отримала настанови від пророка, то без найменших роздумів докладно їх виконала. Її віра допомогла їй врятувати синів від рабства та ще й забезпечила провізією для всієї родини.

Третя жінка не зверталася до Єлисея з проханням, вона мала намір допомогти йому у виконанні Божої справи. Її готовність послужити свідчить про непохитну віру в Бога, за що Він винагородив її довгоочікуваною дитиною. Коли ж дитя померло, жінка поклала його на ліжко, на якому відпочивав пророк, і пішла його шукати, виявляючи цим упевненість, що Бог їй допоможе в цьому горі.

Чи ви зауважили, що у всіх трьох випадках діти тих жінок були доглянуті і забезпечені всім необхідним? І в кожному з них проблема стосувалася матері з дитиною, одною чи кількома. Діти були свідками всього, що відбувалося, і, без сумніву, бачили віру матерів, їхній послух, силу Божої благодаті і допомогу для їхнього дому.

Бог дав владу цим двом пророкам для того, щоб змінити політичну ситуацію, керувати народами, і навернути до себе обраний народ, проте Він також використовував їх для того, аби укріпити віру і допомогти потребуючим сім’ям.