Ukraine English Russia Poland

ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО

Ісус та діти. Приводьте свою дитину до Ісуса


Ісус з власного досвіду знав, що таке – бути дитиною, Він виростав, дотримуючись Божих приписів, і мав Бога своїм третім виховником. Ісус знав Боже Слово, Його обіцянки і план того, як слід виховувати дітей. Також Він сам відчував, як Бог любить дітей і бажає бути частиною їхнього життя.

Кожного разу, коли Ісус зустрічав дітей, Він говорив про те, які вони важливі для Бога, і про необхідність приводити їх до Нього, навчати, оберігати від гріха та інших оман світу.

Колись Він навіть попередив усіх, хто має намір віддалити дітей від Бога:

А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря (Мт. 18,6).

Ісус не лише сказав, що таку особу краще б утопити у морі, що, до речі, було давнім способом покарання за важкі злочини, Він описав це дуже докладно. Кривднику слід було б повісити на шию не якийсь камінь, а велике млинове жорно, таке, що й великий звір не міг би зрушити. До того ж, це жорно мало бути прив’язане не до ноги, а до шиї, і цей злочинець мав бути втоплений не просто в морі, а в глибоких водах. Ісус використав такий яскравий опис, щоб наголосити важливість цих слів.

Після короткого відступу, Ісус знову заговорив про дітей:

Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця. Бо Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло. Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала? І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев’ятдесят дев'ятьма, що не заблукали. Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих (Мт. 18,10-14).

Ісус розповідав, що Бог призначає ангела для кожної дитини, аби допомагав їй на шляху до Нього. Коли ми гордуємо своїми дітьми, тобто не звертаємо на них гідної уваги, бо думаємо, що вони всього лиш діти і не вартують навчання та вправляння, то втрачаємо їх. Пастух, який має сто овець, залишає дев’яносто дев’ять і йде на пошуки однієї загубленої, щоб повернути її до стада. Чи не було б легше нам не гордувати дітьми, а виховувати їх за Божими принципами, щоб вони не загубилися у цьому світі?!

Мільйони християн, що навернулися до Бога завдяки дії Святого Духа, продовжують шукати кожну загублену овечку. Але пригадайте слова з книги Приповідок (22,6). Люди, яких не виховували за Божими принципами, переймали принципи цього світу. Тож, аби почати мислити по-християнськи, вони повинні наново вчитися відповідно думати, говорити і почуватися. Діти ж, які виросли з думкою про Бога у серці, не потребують вчитися заново, коли стають дорослими (див. Рм. 12,2).

Переучування є довгим і значно важчим процесом, ніж навчання в дитячому віці. Ісус знав, що навчання дітей Божих правд завжди було частиною Божого плану. А повернення заблуканих є радше планом Б.

Як батьки, ми докладаємо максимум зусиль, але наші діти все-таки роблять помилки. І навіть якщо ви не знали чогось досі, не пізно почати ще раз. Ісусові слова закликають нас серйозно взятися за виховання дітей, щоб оберегти їх від гріха.

Якщо попросимо навести приклад, коли Ісус був розлючений, більшість людей згадує епізод зі святині, коли Ісус перекидав столи торгівців. Проте в Євангелії від Марка є ще один подібний фрагмент (див. Мр. 10,13-16). Там описано, як діти прийшли до Ісуса.

Ісус часто розповідав людям про наближення Царства Небесного. Коли Він проповідував, Його учні, ймовірно, намагалися контролювати натовп людей, щоб Ісуса не затиснули. Серед дорослих, звісно, були також і діти. Дехто приводив дітей, щоб вони послухали Ісуса. Ймовірно, Його учні вважали, що не варто витрачати часу на дітей, і хотіли відсторонили їх – Ісус бо прийшов звіщати Слово Боже дорослим, а не дітям, хіба не так?! Не так!

Коли Ісус побачив, що Його учні стримують дітей і забороняють їм підійти до Нього, то глибоко обурився. Він не сказав щось на зразок: О, діти, як мило! Ходіть-но сюди на хвильку – зробимо фото на пам’ять. Він розізлився. Один із біблійних перекладів містить слово ображений. Погляньте, як Він пояснив свою реакцію:

Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже (Мр. 10,14).

Ісус знав, що Бог хоче, аби кожна особа пізнавала Його і зростала разом з Ним з дитячого віку. Він сказав до учнів щось схоже на таке: Гей, хлопці, що ви робите? Ми тут проповідуємо Царство Небесне і ось прийшли ідеальні слухачі, ті, що мають об’єднатися з Богом саме в той час, як того хотів Бог, а ви намагаєтеся їх відігнати. І тоді Він доповнив, Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, не ввійде до нього (Мр. 10,15).

Часто люди використовують ці слова, аби переконати дорослих мати дитячу віру. Це добра інтерпретація, але Ісус, в контексті біблійного опису, говорив саме про дітей. Ісус підтвердив те, що Бог постановив нам приходити до Нього в дитячому віці. Щоб дорослі приходили до Бога і були готові прийняти Його, як діти, потрібно змінити їхнє мислення.

Бог хоче, аби дорослі приходили до Нього через Христа, але Він бажає, щоб усі пізнавали Його з дитинства. Царство Боже належить дітям. Тож нам потрібно брати приклад з тих, що приводили дітей до Ісуса.

 

 

Кожен з нас має молитися за спасення наших дітей і допомагати їм іти цією дорогою, чекаючи хвилі, коли вони приймуть Його як свого Спасителя. Ісус помер за всіх, але кожному потрібно зробити особисте рішення і прийняти цей дар – це стосується також і наших дітей (див. Рм. 10,9-10).

Ось кілька порад, як готувати дитину до цього моменту:

  1. ЧИТАЙТЕ ЇМ БІБЛІЮ. З того часу, відколи діти можуть вас слухати, читайте їм біблійні історії. Зосереджуйте увагу на особі Ісуса та Його історії. Перед Різдвом та Великоднем, розповідайте їм про ці свята та історії, пов’язані з ними.

  2. ПОЯСНЮЙТЕ ЗНАЧЕННЯ ІСТОРІЙ. Коли розповідаєте дітям біблійні історії, обов’язково пояснюйте, чому так сталося, чому Ісус помер на хресті, і яке це має значення для них. Розповідайте їм доступно. Будьте готовими відповідати на їхні запитання.

  3. ОЧІКУЙТЕ, КОЛИ БОГ ПРОМОВЛЯТИМЕ ЩОСЬ ДИТИНІ. Почніть з молитви, прочитайте історію, поясніть її, дайте відповідь на запитання і почекайте. Можливо, Бог має окреме повідомлення для дитини. Ви відчуєте це своїм серцем. Деякі діти самі запитують, як прийняти Христа, деякі батьки слухають голос Божий і запитують це у своїх дітей. Пізнання Бога є особистим процесом. Бог використає вас у цьому, але дозвольте Йому бути головним.

  4. ПРОДОВЖУЙТЕ РОЗПОВІДАТИ ДИТИНІ ПРО ЇЇ СПАСЕННЯ. Народження у Христі є лише початком довгих та чудових взаємин з нашим небесним Отцем. Ісус помер, щоб ми могли відновити свій зв’язок з Богом і жити у Його любові та з Його підтримкою. Ісус мусив померти, аби заплатити ціну за наші гріхи й усунути перешкоди для нашого єднання з Богом.

  5. ЗРОБІТЬ ЦЕЙ ПРОЦЕС НЕЗАБУТНІМ. Діти є досить свідомими, щоб зрозуміти суть Христової жертви, здійсненої задля них. Допоможіть їм запам’ятати день, коли вони прийняли Христа у своє серце, зібравши всю родину чи друзів на спільне свято. У Біблії сказано, що ангели торжествують у небі, коли хтось приймає Христа. Чому б не відзначити цей день і на землі?! Коли діти стануть старшими, ви зможете розповісти їм про це та показати фотографії або відео.

Гріх віддаляє нас від Бога. Карою за гріх є смерть. Ісус не мав власних гріхів, тому Він помер замість нас. Та попри те, що Він помер за гріхи всього світу, кожна особа має вирішити, чи він/вона приймає цей дар. Виявом прийняття є молитва до Бога, в якій ми просимо Його пробачити наші гріхи і стати Його дитиною завдяки Ісусовій жертві. Також ми просимо про ласку пізнавати Його глибше та навчитися жити так, як Він того бажає (див. Рм. 10,9-10; Ді. 2,38).

Бог слухає наше серце, а не окремі слова. Коли ваша дитина відкриє своє серце Богу, Він прийме її у свої обійми. Ісус помер за всіх нас, і те, що відбувається, коли ми переходимо з царства темряви в царство Боже, є цілком реальним, незалежно від нашого віку.

„Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне” (Мт. 19,14).

 

Практичні поради для батьків

Ці рядки допоможуть вам знайти відповіді на дитячі запитання:

Коли ваша дитина стає готова прийняти Христа як свого Спасителя, поясніть їй: щоб з кимось помиритися або вибачитися за щось, нам потрібно поговорити з тією особою. Так само, коли ми готові просити в Бога пробачення за наші гріхи і стати Божою дитиною, маємо говорити з Богом у молитві. Підкажіть дитині, як молитися простими, зрозумілими для неї словами. Відзначте цю подію з дитиною і поясніть, що це був перший крок чудової мандрівки, що зветься пізнанням Бога.


 


Р. Осборн, Біблійні секрети виховання, перекл. О. Пущак, Свічадо, Львів 2015, с. 217-222.



На початок

  Роздрукувати

Третій виховник. Виховання з поміччю "згори"Адамова сім’я. Надати дитині сенс життяКомпанія "Ной та сини", кораблебудівники. Сім’я, що будує разомБатьки нашої віри. Радість батьківстваНеморальний Лот. Навчання батьківству згідно з моральними принципамиАгар – мати-одиначка. Коли життя посилає вашій сім’ї лимони...Змішана сім’я Сари. Твої діти – мої дітиІсаак на жертовнику. Як навчити дітей послухуЛюблячий Ісаак (1). Як навчити своїх дітей любитиЛюблячий Ісаак (2). Вчимо дітей, як поводитися з іншимиПроблеми з двійнятами. Вчимо дітей, що таке життяНемудрі слова Ревеки. Як давати дітям порадиЯків та його діти. Обирання улюбленцяДванадцятеро синів Якова. Як бути з тестостероном?!Авраам, Ісаак і Яків. Сила благословенняМаленький Мойсей та його мама. Як вчити немовлятМіріям, Аарон і Мойсей. Принцип первісткаМойсей і Ціпора. Виховуємо разомДоньки Целофхада. Як цінувати своїх дітейНастанови Мойсея для ізраїльських батьків. Вчимося з інструкції життяМойсей та заповіді. Як розповідати дітям історії віриДва покоління ізраїльтян. Зростаємо разом з дітьмиБатьки Самсона. Як пояснити, для чого правилаСамуїлові етапи. Духовний зріст крок за крокомСамуїл у святині. Не перекладайте своїх обов’язків на іншихСини Елі. Різниця між докорами і картаннямСамуїл та Елі. Допомогти дитині пізнати БогаДавид і сини. Не приховуйте своїх почуттів та емоцій – прислухайтеся до нихДавида „пошито в дурні”. Встановіть чесність єдиним правиломМудрість Соломона. Вчимо дітей бути мудримиДва пророки і три матері. Сімейні чудаМаленькі царі Йоас і Йосія. Робимо перехід від нашої віри до їхньоїЕстера і Мардохей. Учіть дітей бути вірними в маломуІов. Довіряти Богові, коли батьківство ранить"Пісня Пісень". Розмова про коханняДаниїл у школі. Що робити з тим, чого дітей вчать у школіСедрах, Месах і вогонь. Як долати соціальний тискДвоє посланців: Малахія та Йоан. Наверніть своє серце до дітейРадіючи народженню Хрестителя. Дозвольте дитині бути радістю вашого домуРозмова Марії з Гавриїлом. Божа воля у народженні та статі вашої дитиниЙосиф та Ісус. Як любити "чужу" дитинуПостанова Йосифа і Марії. Роздуми про подружжяІсус у святині. Хрещення і Миропомазання дитиниДванадцятирічний Ісус. Духовний розвиток дитиниМандрівка до святині (1). Важливість дисципліниМандрівка до святині (2). Важливість послуху та пошаниСкарб Марії. Виховуємо через спостереження і молитвуМарія, Йосиф, Ісус та синагога. Важливість відвідування храмуІсус та діти. Приводьте свою дитину до ІсусаПродовження місії апостолів. Історія про два місійних поля