Тоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерті матері своєї (Бут. 24,67).

Ісаак був дуже близьким зі своєю матір’ю, тому її смерть стала для нього великою втратою, яку він оплакував цілих три роки. А його ніжні почуття до дружини виражені у фразі: Він же полюбив її. Мені дуже подобаються ці слова. На мою думку, вони свідчать про те, що цими словами автор намагався описати справжню любов. На відміну від інших патріархів, в Ісаака була тільки одна дружина і він не боявся виявляти свої почуття до неї:

Та одного разу, коли він побував там довгий час, Авімелех, філістимлянський цар, поглянув у вікно й побачив, а тут Ісаак жартує з Ревекою, своєю жінкою (Бут. 26,8).

Одного разу, коли Ісаак вже досягнув великих статків і правив багатьма землями, його сусіди почали сваритися через доступ до води. Ісаак не встрявав у ці чвари. Суперечки для нього були крайнім заходом. Натомість він узявся копати нові криниці і в такий спосіб відновив мир із сусідами.

Ісаак був любленою і бажаною дитиною, батьки щиро любили його, і тому, напевне, йому було так легко любити інших. Таким чином він наперед впроваджував Ісусові настанови любити Бога і ближніх, відомі нам як дві найбільші заповіді.

Все, що говорить нам Бог, є для нашого добра. Тому дві найбільші заповіді відповідають двом головним благословенням у житті: мати добрі відносини з Богом і такі ж стосунки з ближніми. Батьки, що люблять своїх дітей, повинні зосередити свої виховні методи на цих двох заповідях.

Як ми вже говорили в цій книзі, налаштування дітей на добрі відносини і живий зв’язок з Богом не обмежуються простим нагадуванням, що слід помолитися перед сном. Подібно й навчання дітей любити один одного передбачає радше практичні зусилля, а не повторення вигуків на зразок „Чому би вам не поладнати врешті-решт?!”.

Біблія не обмежується закликом до того, що потрібно любити, у ній знаходимо пояснення того, як це робити. У Біблії є безліч порад, як покращити стосунки, починаючи з того, як слухати інших і вирішувати конфлікти, та настанов, як чиїсь бажання ставити понад свої, як співпрацювати з іншими і як мають розвиватися особливі відносини (дружба, подружжя, робочі взаємини керівника та підлеглого).

Багато хто вважає, що сімейні сварки, суперництво між братами і сестрами, конфлікти батьків і дітей є простими реаліями життя і їх неможливо уникнути. Проте це неправда. Вони не є життєвими фактами, а результатом наших НЕРОЗВИНУТИХ НАВИЧОК СПІЛКУВАННЯ. Якщо не присвячувати час тому, щоб навчити дітей принципів взаємовідносин між людьми, вони не знатимуть, як знаходити спільну мову між собою та з іншими. Саме тому виникають сварки і бійки між дітьми. А коли вони виростуть, то стануть перечити і батькам, бо не знатимуть іншого способу спілкування.

Немає чому дивуватися, коли ці ж діти одружуються і не можуть жити в любові вже за кілька днів по закінченні „медового місяця”. Що тут дивного? Їх не навчили інших взаємин удома.

Християнська домівка повинна бути навчальною кімнатою, в якій діти на практиці вчаться любити. Відносини батьків і дітей мають допомагати дітям пізнати, як поводитися зі старшими, як працювати і жити там, де хтось має владу над іншими, як слухатися керівника, зрештою, як згодом виховувати власних дітей. Їхні брати/сестри та друзі мають бути першими, з ким їм доводиться випробувати ці навички і збудувати добрі відносини та приготувати до успішних взаємин з друзями, співробітниками та з чоловіком або дружиною. Євангелист Йоан писав:

Коли хтось каже: „Я люблю Бога”, а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить (1Йо. 4,20).

Йоан описав у цих словах простий принцип відносин: якщо маєш проблеми зі своїми ближніми, то обманюєш себе, вважаючи, що в тебе прекрасні взаємини з Богом. Цей принцип відносин включає в себе готовність пожертвувати собою, залишатися вірним любові і є однаковим для всіх типів стосунків.

Діти, які не отримують уроку, як знаходити порозуміння з іншими, часто вважають, що конфлікти з братами чи сестрами виникають тому, що мають поганих рідних. Адже з друзями вони знаходять спільну мову і не мають жодних труднощів! Звісно, вони не живуть з друзями разом і, відповідно, мають менше приводів до сварок. Такі ж аргументи діти наводять, коли починаються непорозуміння з батьками – вони зазвичай вважають, що їхні батьки трохи „відсталі”, гірші від інших батьків, але правда полягає в тому, що, будучи не в змозі знайти спосіб співжиття в любові з рідними, вони не знайдуть його і зі всіма тими, кого зустрінуть у своєму житті, включно з майбутніми дружиною/чоловіком та роботодавцем.

Історія Ісаака показує нам справжню постійність та миролюбність. Ісаак знаходив спільну мову з усіма, навіть зі своїми сусідами, що вкрай хотіли нашкодити йому. В нього не було братів чи сестер, але він, єдина дитина в сім’ї, багато часу проводить з друзями чи дітьми в околиці і таким чином засвоїв основні принципи відносин з іншими. Навчаючи своїх дітей любити вдома та у їхньому колі друзів, ми готуємо їх до успішного життя та щасливих відносин у майбутньому. Ісаак, якому випало стати лідером людей, обраних бути однією нацією, виростав люблений своїми батьками, але й був навчений любити – мирно жити і розв’язувати конфлікти.

Коли я вперше усвідомив цей принцип, то покликав своїх дітей і пояснив їм його. Я хотів, аби вони знали, що я навчаю їх любити і жити в любові з іншими. Незважаючи на їхній вік, я відразу вчив їх, як знаходити спільну мову. Коли серед них вибухала суперечка, скажімо, за м’яч, якусь іграшку чи мультфільм, я спокійно пояснював їм, як можна вирішити цю проблему, ділячись один з одним та граючись по черзі. При нагоді я показував їм, як взаємодіяти зі мною, родичами, нянею, вчителями – так, немовби пояснював їм, як правильно кидати м’яча. Коли вони навчилися чемно розмовляти, ділитися, чекати своєї черги, слухатись, обіймати, бути терплячими, поважати інших, особливо старших, тепер досить одного пригадування, щоб подолати якесь непорозуміння між ними. В наступній частині цього розділу ми обговоримо конкретні кроки як цього досягнути.

Сьогодні мої діти є найкращими друзями. Вони допомагають одне одному, проводять час разом, уникають можливих конфліктів. їхні життя наповнені чудовими взаєминами з іншими. Але найкраще в цьому не те, що в нашому домі панує мир і спокій, а споглядання того, як вони знаходять спільну мову у будь-яких відносинах. Знаючи, як цього досягнути, вони, як і Ісаак, можуть жити щасливо і дарувати свою любов.

 

Практичні поради для батьків Сядьте за стіл разом з дітьми і почніть з ними розмову про те, як любити інших і знаходити з ними спільну мову. Обов’язково додайте, що ця риса дуже важлива і завжди допомагатиме їм у житті. Коли ніхто не матиме питань, домовтеся допомагати один одному, щоби в майбутньому, якщо хтось з дітей відмовлятиметься від співпраці з іншими, ви могли пригадати цю обіцянку. Також перечитайте і обговоріть Послання євангелиста Йоана (1Йо. 4,19-21).

 

---

Р. Осборн, Біблійні секрети виховання, перекл. О. Пущак, Свічадо, Львів 2015, с. 45-49.