Як же колись твій син спитає тебе: Що то за приписи, установи й рішення, що Господь, Бог наш, заповідав вам? – Ти скажеш синові твоєму: Рабами були ми в фараона в Єгипті, та Господь вивів нас потужною рукою з Єгипту і зробив Господь перед нашими очима в Єгипті знаки і чудеса великі й злощасні для фараона й для всього дому його, а нас вивів на те звідтіля, щоб привести й дати нам землю, що про неї клявся Він батькам нашим (Втор. 6,20-23).
Як у сучасному світі використовувати ці слова Мойсея до батьків? Може, варто придбати збірку біблійних оповідей чи Біблію для дітей і читати дітям на ніч?
Звісно, з цього слід починати. Потрібно ознайомити дітей з усіма головними біблійними героями і вражаючими історіями зі Святого Письма. Але, думаю, Мойсей заохочує нас використати його поради на більш особистому рівні.
Коли мої діти були маленькі, вони надзвичайно любили, коли я їм розповідав різні історії. Їдучи в авто, чи ввечері перед сном, чи в будь-який інший час, діти часто просили мене розповісти їм історію. Вони любили слухати наші сімейні історії, а також вигадані – я зазвичай просив їх обрати двох тварин та якийсь пристрій і видумував чудернацьку пригодницьку історію, використовуючи цих героїв. Крім того, вони любили слухати біблійні оповіді. Але найбільше їм подобалися історії, які я називаю „історіями віри”.
Одного дня, коли я їхав з дітьми автом, пригадую, роздумував про космос, різні планети і галактики. Раптом вони почали просити мене розповісти їм історію. Всі мали різні побажання, а я був досить втомлений, аби вигадувати щось незвичайне. Повертаючи свої думки від міркувань про космос, я раптом згадав дивну історію, яка колись трапилася зі мною.
Я розповів їм, як колись давно, коли їх ще не було на світі, я потрапив у скрутну ситуацію – у мене не було ні копійки. У молитві я просив Бога, щоб допоміг мені дістати хоч якісь гроші на прожиття, і був упевнений, що Він вислухав мою молитву. Яким же було моє здивування, коли того ж вечора у своєму гаманці я знайшов двадцятку! Звісно, я розповідав цю історію з багатьма деталями, а коли закінчив, діти засипали мене запитаннями. А потім вони почали просити мене розповісти ще якісь історії про вислухані молитви, одну за одною, поки ми не добралися додому.