Марія була вихована у єврейській сім’ї, тож дуже ймовірно, що вона відразу зрозуміла, що Гавриїл говорить їй про Месію. Відомо, що в ті часи серед дівчат було дуже популярним мріяти, аби стати матір’ю Месії. Марію, як і інших дівчат, звісно, навчали того, що написано у Біблії про народження Месії та про народження інших відомих старозавітніх осіб. Підказкою того, що це дитина буде особливою, також було об’явлення ангела.
Другою підказкою були слова ангела: «Господь з тобою», – які нагадують пророцтво Ісаї, за яким Месію зватимуть Еммануїл – що значить «З нами Бог».
Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть Йому ім’я Еммануїл (Іс. 7,14).
Відповідь Марії дуже схожа на слова старозавітніх матерів:
Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї (Лк. 1,38).
Марія використала слово «слугиня». Так само називала себе Анна багато сотень років до того. Відсутність будь-яких інших запитань, сумнівів чи заперечень свідчить про те, що Марія жила Божим Словом і довіряла Богові. Вона не запитувала: «Як я поясню це своїм батькам та Йосифу?» І не скаржилася, що може втратити Йосифа і що, можливо, її навіть заб’ють до смерті за перелюб. Вона не відмовлялася через свій вік чи молодечу безтурботність, яку втрачала, ані не нарікала на обов’язки та відповідальність, які її очікували.
Останні слова ангела, які він сказав Марії, унеможливили будь-які запитання і були нагадуванням того, що Марія знала з Біблії. Він сказав їй: «...нічого бо немає неможливого в Бога» (Лк. 1,37).
Ці слова не лише дали відповідь на її питання про те, як вона завагітніє, а й пригадали історію Сари. Коли Бог почув, що Capa сміється на звістку про народження дитини в такому пізньому віці, то запитав її: «Хіба для Господа є щось трудне?» (Бут. 18,14).
З історії про Capy Марія знала, що в Бога немає нічого неможливого і що Він виконує всі свої обіцянки. Також з розповідей про Capy, Ревеку, Рахиль і Анну вона знала, що Божий вибір часу – не людський вибір, тож потрібно лише довіряти Богу і все буде добре.
Зі Старого Завіту Марія знала, що могла довірити Богові обирати, що краще для неї та її дитини, включно з часом її народження. Вона цілковито віддала себе, свої плани, своє життя та життя своєї майбутньої дитини в дбайливі Божі руки.
Відразу після весілля ми з дружиною почали молитися, щоб Бог дав нам дітей у найкращий для цього час. Ми знали, що Він чує наші молитви, і вирішили, що молитимемось і говоритимемо про дітей кожного року на річницю одруження.
На четверту річницю нашого подружнього життя ми почали говорити про майбутніх дітей, знаючи в серцях (ще до того як розмовляли), що цей час уже настав. Через дев’ять місяців народилася наша перша дитина. Ми продовжували вірити, молитися і завжди говорили про майбутніх дітей. У нас їх троє, з трирічною різницею у віці, і кожного разу ми відчували, що це саме той час. Усе в народженні, його часі та статі дітей було для нас ідеальним.
Ми повинні довірити Богові всі деталі щодо часу, статі і кількості дітей і виконувати те, до чого Він кличе нас. Лише Бог може знати, як якесь наше рішення впливає на наше майбутнє та майбутнє інших. Ми не можемо приводити дітей на світ, покладаючись лише на власні розрахунки.
Так, звісно, Бог бажає, щоб ми розумно планували своє життя, але слід завжди дотримуватись Його волі. Немає нічого поганого в тому, аби планувати подружнє життя і вирішувати щось за зразок такого: не мати дітей відразу після одруження, не народжувати дітей з малою різницею у віці, не народжувати забагато дітей, якщо немає можливості їх виростити. Подібно, як Марія та ті, хто її навчав, ми повинні використовувати цю практичну мудрість як перший крок і довіряти наш сімейний план Богові.
Пам’ятайте, що Бог усемогутній, і Його любов до кожної дитини є більшою від нашої здатності щось вирішити. Він перетворює випадковість на провидіння. Бог хоче бути нашим партнером і найкращий спосіб співпраці з Ним – виконувати Його волю. Ми страждаємо і завдаємо болю собі та іншим тоді, коли чинимо щось на власний розсуд, очікуючи, що Бог усе виправить.
Чи бажаєте дотримуватися Божої волі, коли йдеться про час зачаття і стать вашої дитини? Якщо так, першим кроком буде підкоритися простим Божим принципам. Жодна дитина не має бути зачата до одруження. Якщо ви живете разом до шлюбу, то граєтеся в лотерею з Божим планом щодо вас та майбутнього ваших дітей. Зупиніться! Якщо хтось каже вам, що кохає вас і любить Бога, і вважає, що немає нічого поганого в тому, аби жити спільно до шлюбу, то своїми діями заперечує власні слова – не любить ані вас, ані Бога. У Біблії чітко сказано, що той, хто любить Бога, завжди робить те, що говорить Бог. Дошлюбне життя Бог заборонив, бо воно призводить до спустошення сердець та руйнування життя. Тож якщо любите Бога, будете виконувати Його постанови; якщо кохаєте когось, то бажатимете найкращого для цієї особи – саме тому дошлюбне життя не побудоване на справжній щирій любові.
Якщо ви одружені, наступним кроком для вас є молитися і віддати все в Божі руки. Обговоріть це з дружиною/чоловіком та дійдіть згоди щодо цього. Щоразу, коли в Біблії йдеться про підготовку до народження, Бог промовляє до кожного з подружньої пари. Намагання мати дитину без відома та згоди дружини/чоловіка є неправильним і призведе хіба що до проблем. Наречені повинні обговорювати це питання ще до одруження.
Незалежно від того, якою є ваша сім’я у певний час, чи куди Бог провадить вас, візьміть урок з життя Марії – прийміть ситуацію, в якій ви є, і довірте її Богові. Він обов’язково все вирішить. Якщо маєте сумніви чи нарікання або ж думки на кшталт: «А як же я і мої бажання?!», чи переживаєте, що це зарано або ж запізно, чи заважко, згадуйте Марію. Вона є найшанованішою жінкою, що коли-небудь жила на землі, і вона все прийняла двома простими реченнями: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»
Бог любить вас більше, аніж ви можете уявити, Він узгоджує ваші бажання і потреби з мудрістю, яку дає вам. Він бажає найкращого майбутнього для вас, ваших дітей та всієї родини. Довірте Йому своє життя!
Практичні поради для батьків Незалежно від того, чи у вас з’явилася дитина, яку ви планували та очікували, чи це була радше «несподіванка», завжди потрібно йти вслід за Богом і довіряти Йому своє життя. У Бога немає незапланованих дітей. В момент, коли ця дитина була зачата, Бог був поруч, даючи їй дух життя і майбутнє (див. Пс. 139). Повірте, що Бог дотримується обіцянок. Він любить вас та вашу дитину і вестиме вас у житті. Бог, який розділив Червоне море і перетворив воду на вино, цілком може зробити благословенням будь-яку «несподіванку». Лише не переставайте вірити!
|
Р. Осборн, Біблійні секрети виховання, перекл. О. Пущак, Свічадо, Львів 2015, с. 177-180.