Господь же озвавсь знову: „Самуїле! Самуїле!” Схопився Самуїл, пішов до Елі й каже: „Ось я! Кликав ти мене?”. „Не кликав я тебе, мій сину, – відповів Елі, – лягай собі спати!”. Самуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об’являлося. Знову Господь озвавсь до Самуїла, втретє; і схопивсь він, прийшов до Елі й каже: „Ось я! Кликав ти мене?”. Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину, тож і каже до Самуїла: „Йди но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слуга Твій слухає”. І Самуїл пішов і ліг на своєму місці. Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: „Самуїле! Самуїле!”. Самуїл озвався: „Говори! Слуга Твій слухає!” (1Сам. 3,6-10).

Самуїлу було приблизно дванадцять років, коли трапилася ця знаменна подія. Я кажу „знаменна”, бо пізнання Бога і зближення з Ним є найкращою річчю і найбільшим благословенням у житті – і в цьому, й у вічному. Використовуючи історію Самуїла, ми спробуємо підібрати кілька ідей, як наблизити власних дітей до такого знаменного моменту.

Самуїлова мати розповідала йому про Бога, аж поки не віддала до храму. Він радісно пішов служити до святині в Шіло і допомагати Елі в служінні Богу. Крім того, він там навчався, читав Боже Слово і щодня намагався застосовувати його в своїх думках та вчинках. Проте в Біблії написано, що на той час він „не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об’являлося” (1Сам. 3,7).

Біблійна ідея пізнання Бога виходить далеко за межі знання фактів про Нього. Бог бажає, щоб ми знали Його особисто, через своє серце і досвід.

Незабаром, правда, Самуїл став пророком. Тож чи є сенс наводити паралелі і виховувати дітей у християнському дусі? Думаю, що так. І ось чому: у Старому Завіті Святий Дух промовляв тільки через конкретних осіб, зазвичай лідерів народу – царів, священиків чи пророків. Святий Дух виявляв їм себе у дуже інтимний та емпіричний спосіб. Та ми, християни, всі маємо в собі Святого Духа, через якого можемо пізнати Бога.

Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить (Рм. 8,9).

І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж Його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас (Йо. 14,16-17).

І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився (Йо. 14,13).

У день П’ятидесятниці, коли учні зібралися за Христовою настановою в одному домі для молитви, Бог зіслав Святого Духа на свою Церкву. За словами Петра, ця подія відбулася, щоб здійснилося пророцтво:

І буде останніми днями, – каже Бог, – я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись (Ді. 2,17).

Ізраїльтяни вважали, що отримання Святого Духа є привілеєм окремих осіб, на це пророк Йоіл повідомив, що Святий Дух може сходити на кожного. Бог більше не резервуватиме Святого Духа для обранців, а всі, навіть діти, отримуватимуть благословення Духом.

Тож, аби знати, як допомогти нашим дітям відчувати близькість Бога через сходження Святого Духа, розгляньмо детальніше історію Самуїла.

Для початку зазначу, що Самуїл вивчав усе, де йшла мова про Бога. Сучасним дітям важко пізнати Бога, бо вони не знають нічогісінько про те, ким Він є. Наше розуміння і уявлення, яким є Бог, визначає наші ідеї, поведінку і зрештою все наше життя.

Поясніть дітям, що частиною пізнання Бога є читання Біблії. Це як формування дружби – спочатку треба познайомитися, поговорити і дізнатися, хто ця особа і яка вона з себе. Покажіть уривки з Біблії, в яких описано, що Бог є вірний, надійний, люблячий, добрий, милосердний, справедливий, могутній, всезнаючий і всюдисущий. Ми багато дізнаємося про Бога через Ісуса. Бог, для кращого усвідомлення, дав нам Ісуса, як наочний приклад (див. Євр. 1,3).

Варто врахувати, що в Самуїла також був наставник. Бог кликав Самуїла тричі і кожного разу той думав, що це Елі до нього говорить, аж поки старий священик не пояснив йому, в чому річ. Як бачимо, у Самуїла був учитель, який міг підказати йому, коли до нього говорить Бог і що робити в такому випадку.

Іноді на своєму життєвому шляху ми навіть не зауважуємо, як Бог намагається нам себе відкрити, бо поруч немає нікого, хто б міг нам це підказати. Розповідайте дітям, що Бог завжди поруч, Він не ховається від них і бажає, щоб вони відчули Його любов. Діліться з ними своїми переживаннями: як ви відчували Бога у своєму житті, як просили в Нього мудрости і невдовзі знаходили вирішення своєї проблеми; розповідайте про випадки, коли ви відчували, що щось варто або не варто робити – і це виходило на добре; про випадки, коли ви бачили дію Бога у вислуханій молитві, коли ви відчували Його присутність через мир і спокій у серці, коли ви шукали відповіді на питання і знаходили її, коли ви не могли чогось зрозуміти, і знаходили пояснення в Його Слові, і багато інших історій, в яких Бог виявляв себе вам. Кожного разу, коли Бог це робить, навіть у непомітний спосіб, Він дозволяє нам краще Його пізнати.