Ангел – це варто наголосити – не говорить, що Агар народить дитину для Сари, ані не згадує про потомство Сари. У цьому посланні Бог дав зрозуміти Агар, що це буде її дитина. Невдовзі Агар розповіла Аврааму про те, що почула від ангела, і коли народився хлопчик, Авраам дав йому ім’я Ізмаїл – як ангел наказував Агар. Пізніше Capa завжди згадувала про нього лише як про сина Агар.

Таким чином Авраам, Capa, Агар, Ізмаїл та Ісаак стали змішаною сім’єю. Вони продовжували жити у різних наметах в Авраамовому поселенні, але їм доводилося разом вирішувати всі сімейні труднощі. Ця стародавня змішана сім’я є прототипом сучасних сімей, її члени теж стикалися з подібними проблемами та конфліктами.

Біблія розповідає, які стосунки були між Агар і Сарою: вони були сповнені заздрості, образи та люті одна до одної. Тож часто Аврааму доводилося маневрувати між двома ворожими таборами. З часом з’явилося суперництво між братами, і проблема використання різних виховних методів. Проте, їм якось вдавалося співжити і долати труднощі протягом чотирнадцяти років.

Як і більшість змішаних сімей, ця родина пережила чимало важких хвилин та ситуацій. Хоча періодично їхні дороги розходилися, вони знаходили спосіб все подолати і отримали Боже благословення взамін.

Тож постає питання: як їм це вдавалося?

Зверніть увагу на повагу, з якою кожен з героїв цієї біблійної історії ставиться один до одного. Коли Capa розповіла Аврааму про те, що Агар перестала її слухати, той пригадав Агар, що вона є служницею Сари і повинна слухати та поважати свою господиню. Коли Агар втекла, ангел, що з’явився їй, наказав повертатися назад і жити в послуху перед Сарою. Коли ж Агар повернулася і розповіла про почуте від ангела, Авраам і Capa визнали, що Агар завжди матиме материнську владу над своїм сином. І врешті, коли Capa побачила, як Ізмаїл глузує з Ісаака, то скористалася своїм материнським правом і вжила необхідних заходів. Коли Бог сказав Аврааму послухатися Сари, він так і зробив, відіславши геть Агар та Ізмаїла.

Ця історія містить ключ того, як бути в змішаній сім’ї: як поважати права кожного. Тож якщо батько і мати дитини, її законні виховники, живуть в різних місцях, усі члени родини мають робити все для того, щоб забезпечити дотримання прав того, хто живе окремо. Якщо в дитини є вітчим або мачуха, вони повинні мати такі ж права щодо дитини, як і біологічні батьки. А дитина має слухати їх, як своїх батьків. Брати і сестри, рідні чи зведені, мають поважати і любити один одного.

Звісно, кожна родина сформована в індивідуальний спосіб та має безліч факторів, що визначають її ситуацію, проте, усвідомивши, які права має кожен з членів цієї родини, мусите пригадати собі, що всіх їх треба поважати. Тоді стане легше побачити чи відчути, як чинити в конкретній ситуації. Не забувайте слів апостола Петра: «Усіх поважайте» (1Пт. 2,17).

Цікаво, що порушення цього принципу взаємоповаги послужило сигналом для Сари і підставою, що необхідне цілковите розділення сім’ї. Коли вона побачила, як Ізмаїл насміхається з її сина, вона відразу звернулася до Авраама.

Тому вона сказала до Авраама: «Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком» (Бут. 21,10).

Бачачи поведінку Ізмаїла, Capa подумала про час, коли вона та Авраам вже будуть мертві, а їхні сини ділитимуть спадкоємство. Вона зрозуміла, що Ізмаїл не визнає молодшого від себе Ісаака головою сімейства і намагатиметься привласнити все, що належало Авраамові. Коли вона побачила, що Ізмаїл та Агар не шанують привілеїв первістка, які Бог дав Ісааку, то попросила, щоб вони пішли геть.

На перший погляд, видається, що Capa сказала це з бажання нашкодити Агар, але Бог її підтримав і велів Аврааму послухати свою дружину.

Але Бог сказав до Авраама: «Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Capa, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство» (Бут. 21,12).

Іншими словами, Бог підтримав прохання Сари, оскільки потрібно було визнати право Ісаака на першість і спадкоємство.

Якщо ваше батьківське право на контроль було порушено або хтось із членів родини ставиться до вас з неповагою, робіть усе можливе, аби уникнути загострення конфлікту чи початку справжньої сімейної війни. Якщо почнете обурюватися, все тільки погіршиться. Діти почнуть відсторонюватися і перестануть слухати батьків. Шануйте права і владу інших членів родини – батька чи матері дитини – до найменших деталей. Якщо він (вона) докладає всіх зусиль, щоб навчити дітей пунктуальності, – поясніть їм, що вони повинні слухатися і не спізнюватися. Говоріть і чиніть так, щоб діти зрозуміли, що батьківські настанови треба виконувати і шанувати їхні права щодо них.

Звісно, буває важко, коли, наприклад, вітчим чи мачуха вашої дитини ігнорує ваше прохання забороняти дитині перегляд певних телевізійних програм. Проте пояснення, які ви намагаєтеся втлумачити своїй дитині, є набагато важливіші від чергової сварки. Крім того, завдяки вашому доброму прикладу діти самі навчаться розрізняти правду і робити правильні рішення з власної ініціативи.

Чи не буде це вашим досягненням? Зусилля, які ви доклали у важкі дні, виховуючи дітей, принесуть вам благословення – добрих дітей, що люблять Бога, поважають інших і живуть праведним життям з власного вибору.

 

Практичні поради для батьків Ось головна пастка неповаги, якої слід уникати: дітям буде важче поважати свого батька (матір), якщо ви ставитиметеся зі зневагою до нього (неї). Применшуючи роль батька або матері, свекрухи чи вітчима дитини й ображаючи їх, подаєте дуже поганий приклад дитині. Тож прикусіть язика і виявляйте повагу до всіх, хто бере участь у вихованні дитини. Іноді потрібно відверто говорити з дитиною про неприйнятну поведінку когось із батьків, але це можна робити лише зосередивши увагу на різниці між правильними і поганими вчинками, але не нападаючи ту особу. При цьому можете наголосити, що ніхто із людей не є ідеальним, усі роблять помилки.

 

---

Р. Осборн, Біблійні секрети виховання, перекл. О. Пущак, Свічадо, Львів 2015, с. 38-41.