Останнім часом більшість засобів масової інформації в Польщі проводять кампанію, спрямовану на формування позитивного ставлення суспільства до штучного запліднення in vitro. З цією метою метод представляється як благо для людства, що страждає від безпліддя.

Звісно, за такою маніпуляцією стоять і інші цілі, ніж офіційно задекларовані. [...] Щоб зайняти правильну позицію в цьому питанні, необхідно [...] розвіяти міфи, які призводять до викривлення поглядів на цю тему.

ОБМАН I: процедура нескладна, легка і приємна

Запліднення in vitro вимагає багатьох візитів і медичних втручань, не тільки обтяжливих, але й принизливих для людської гідності: як чоловіка, так і жінки, які їм піддаються, а також дитини, яка зводиться до лабораторної проблеми і отримує життя ціною смерті своїх братів та сестер.

Виконувана процедура вимагає:

• гормональної стимуляції яєчників для спричинення суперовуляції, що ослаблює організм жінки;

• забору гамет шляхом пункції фолікулів яєчників за допомогою введеного через пупок лапароскопа або вагінального зонда, введеного шляхом проколу бічного склепіння піхви, або ж абдомінального зонда шляхом введення пункційної голки через уретру та проколу яєчника через стінку сечового міхура;

• забору сперми шляхом принизливої для чоловіка мастурбації; буває навіть, що проколюють яєчка покійного чоловіка, якщо хтось забажає зачати дитину після його смерті, а то й за його життя, якщо є більше шансів отримати сперму безпосередньо в місці її вироблення;

• маніпуляційного поєднання сперматозоїдів з яйцеклітинами, зануреними в культуральну рідину; при цьому великий відсоток ембріонів гине у передімплантаційний період, усвідомлення чого включено в саму процедуру;

• введення 2-4 ембріонів через шийку матки для імплантації в ендометрій. Через прораховану можливу невдачу цього методу – загибель дітей, кількість ембріонів збільшують, щоб збільшити ймовірність імплантації одного з них. Підраховано, що ефективність процедури при введенні одного ембріона становить 10%, при двох – 15%, при трьох – 25%, при чотирьох – 30%. При відсутності вагітності процедуру повторюють, примножуючи наступні візити, медичні втручання в цю найінтимнішу сферу життя людини і сприяючи загибелі наступних дітей на ембріональній стадії. У випадку багатоплідної вагітності деякі з них свідомо видаляються, що евфемістично називають „селективною редукцією ембріонів”.

ОБМАН 2: жіноче щастя

Інструменталізація сексуальності, неприємні – пов’язані зі штучною прокреацією – процедури, технізація інтимної сфери життя, усвідомлення загибелі ембріонів внаслідок згоди на вчинені дії приносять не щастя, а огиду, приниження, девальвацію цінностей. Мабуть з огляду на перераховане, правда про те, що насправді відбувається під час запліднення in vitro, так ретельно приховується, а реклама подає її лише у найяскравіших барвах. Проте, варто замислитись: чи справді може бути щасливою мати, яка – у своєму прагненні зачати дитину – змушена погодитись на смерть інших дітей, які втратять життя внаслідок цих маніпуляцій? Жорстоким, але яскравим прикладом цього „щастя” є питання: „Який з п’яти пальців однієї руки ми вирішимо залишити, а які решту відрізати?”. Давно відома і загальноприйнята штучна інсемінація тварин, наприклад корів; слушним вважається виведення курей. Та хіба можна подібні дії переносити на людей? Хіба жінка може почуватися дійсно щасливою, якщо до неї ставляться як до племінної кобили, коли її чоловіка зводять до ролі донора сперми, коли дітям замість материнського тепла дістається штучна рідина, скло пробірок і холод морозильної камери?

ОБМАН 3: лікування безпліддя

Застосування маніпуляційної методики екстракорпорального запліднення не лікує жодних захворювань ні у чоловіків, ні у жінок. Сама назва „екстракорпоральне запліднення” говорить про те, що процедура проводиться поза організмом жінки, і тільки потім ембріони підсаджуються в її матку. Екстракорпоральне запліднення не робить подружжя здатним самостійно зачати дитину, воно не усуває жодних анатомічних дефектів (наприклад, зрощення маткових труб, що унеможливлює вагітність), а лише за допомогою спеціальної методики намагається уникнути наявних соматичних проблем. Використання маніпуляторами слова „лікування” є навмисним і спрямоване на отримання суспільного схвалення такого роду дій. Цілком природно, що хвора людина викликає співчуття, готовність їй допомогти, оточити турботою. Отож, якщо переконати суспільство, що процедура in vitro є лікувальною, то з’явиться більше шансів отримати на неї додаткове фінансування. Безпосереднє вимагання коштів без цієї штучно створеної личини альтруїзму має менше шансів на успіх і здається не дуже привабливим; звідси й увесь галас у ЗМІ про переваги запліднення in vitro та „допомоги”, що начебто надається таким чином. Черговий раз стверджується приказка: «Коли невідомо, у чому справа, то справа в грошах».

ОБМАН 4: потреба у фінансуванні

Ошуканство, яке доходить до абсурду, – на таке формулювання заслуговує пропозиція субсидування процедур штучного запліднення in vitro. Служба охорони здоров’я, яка, згідно з назвою, має служити здоров’ю та життю людини, знову спрямовується на діяльність, яка принижує гідність людини і повністю ігнорує ембріональний етап її розвитку. У ситуації колапсу охорони здоров’я, пов’язаного з кадровими проблемами, вимогами підвищення заробітної плати, браком коштів на підтримку дорогих діагностично-лікувальних процедур, закупівлею медичного обладнання, недостатнім фінансуванням лікарень, хоспісів чи все ще надто високими цінами на медикаменти, вимагання додаткового фінансування процедур in vitro – яке не тільки не лікує, а навпаки: спричиняє смерть багатьох людських осіб – свідчить про вкрай негативне ставлення до життя, страждаючого і часто бідного пацієнта, а навіть усього польського суспільства. Ця форма „продукування людини” претендує на невиправдане право маніпулювати життям і отримувати дитину шляхом штучного запліднення, незважаючи на наслідки у вигляді загибелі багатьох ембріонів. Фінансування такого серйозного втручання в людську сексуальність і прокреацію, розділення любові та життя, наражання одних дітей на смерть, а інших на частіші вроджені дефекти та психологічні наслідки „синдрому вцілілого” є морально неприйнятним і суперечить тому, чому насправді повинна служити медицина.

ОБМАН 5: єдиний шанс для безплідних

Замість того, щоб оминати реальні, пов’язані з безпліддям проблеми, чому служить реклама методів штучного запліднення, які мають численні негативні наслідки, варто зосередитися на реальній допомозі, яка полягає в наступному:

Проведенні профілактики безпліддя шляхом усунення факторів, що порушують фертильність (плідність). До важливих профілактичних заходів можна віднести: турботу про здоровий спосіб життя, відповідний одяг (відмова від моди, яка спонукає дівчат демонструвати оголені животи, плечі, стегна), правильне харчування, заборону паління тютюну, відмова від шкідливих звичок, таких як алкоголь і наркотики, припинення використання контрацептивних засобів, які виключають плідність, навчання визначати плідність, замість того, щоб втручатися в неї, поширення освіти про здоров’я, виховання до дошлюбної чистоти та вірності у шлюбі, неприйняття абортів, формування відповідального ставлення до батьківства та материнства. Фактичною допомогою є також рання діагностика безпліддя, профілактика та лікування різних захворювань, що до нього призводять.

Надходить час, нарешті, щоб донести правду про in vitro до обманутих рекламою людей. Позаяк реклама розхвалює переваги, старанно приховуючи недоліки: замовчує навіть про те, що в дію, плодом якої повинно бути життя, вже включено і передбачено смерть. Настав час відповісти на запитання, хто насправді переймається благом людини: той, хто застерігає перед її приниженням, чи той, хто прагне збагатитися на її кривді?

---

Проф. Уршуля Дудзяк (Urszula Dudziak), Інститут Наук про Родину Люблінського Католицького Університету (Instytut Nauk o Rodzinie, KUL).

Джерело: Сайт "Nasz Dziennik. Dodatek Rodzina" (23.01.2008).